Як луги і поля, і як море, Як високого неба простори, Ти сприймаєш все, бачиш і чуєш І як все, ти ритмічно вібруєш. Це до ваших слів "І зрозуміти, світ і ми - одне" Дуже глибоку тему розкриваєте ви своїм віршем.
Вітаю вас пані, Тетяно,на нашому сайті! Прочитала ваші три твори і знєте склалося враження, що читаю прозу тільки записану в стовпчик. Вірш це щось таке, що має звучність, риму, розмір і т. і. а ось у цьому творі діапазон розміру від 09 до 16, а це саме просте, це склади і потім в любих випадках слово Бог пишеться з великої букви. Якщо хочите мати гарні коментарі то прислухайтесь, придивляйтесь одним словом учіться, як кажуть без муки нема науки. Бажаю творчих успіхів!
Пане, Іване, як завжди багато емоцій, палкі почуття, але чомусь трошки не до ладу. Заставте себе рахувати склади і ви побачите, що вірші стануть виразнішими.
" Це танець кохання, це свято невидимих діл, Це щастя двох душ, причастя закоханих тіл,"
Цими словами все сказано і тема, і ідея, і дух цього вірша.Все досить пристойно. Я не бачу нічого недозволеного. Слова "храм" "Ікона" "божество неземне" зустрічаються у віршованих творах мільон раз, але не вважаються богохульними, а у даному випадку вони виражають стан душі. Просто молодий чоловік сказав вголос те, про що дехто боїться навіть подумати.