Воркує голуб на березі, Він для голубки ллє пісні, А ми у місячному плесі Літа шукаєм молоді. Пройшли вони і згасли зорі, Що дарував мені колись. Слова сердечні і прозорі, Як тиха музика лились. Як і колись завмерло серце, В чеканні ніжного тепла, Роки пірнули десь в озерце, Але любов, я зберегла. Хоч нас хитали негаразди, Та вірила у серці я, Ти, сивий голуб мій, назавжди, А я, голубонька твоя.
Знаєте,пані Катерино,вам вдалося передати силу справжніх почуттів і це прекрасно,навіть пісню пригадала: Тише,я прошу вас ,тише, Голуби целуются на крише. Вот она сама любов ликует Голуб над голубкою воркует...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
