Воркує голуб на березі, Він для голубки ллє пісні, А ми у місячному плесі Літа шукаєм молоді. Пройшли вони і згасли зорі, Що дарував мені колись. Слова сердечні і прозорі, Як тиха музика лились. Як і колись завмерло серце, В чеканні ніжного тепла, Роки пірнули десь в озерце, Але любов, я зберегла. Хоч нас хитали негаразди, Та вірила у серці я, Ти, сивий голуб мій, назавжди, А я, голубонька твоя.
Знаєте,пані Катерино,вам вдалося передати силу справжніх почуттів і це прекрасно,навіть пісню пригадала: Тише,я прошу вас ,тише, Голуби целуются на крише. Вот она сама любов ликует Голуб над голубкою воркует...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
