Воркує голуб на березі, Він для голубки ллє пісні, А ми у місячному плесі Літа шукаєм молоді. Пройшли вони і згасли зорі, Що дарував мені колись. Слова сердечні і прозорі, Як тиха музика лились. Як і колись завмерло серце, В чеканні ніжного тепла, Роки пірнули десь в озерце, Але любов, я зберегла. Хоч нас хитали негаразди, Та вірила у серці я, Ти, сивий голуб мій, назавжди, А я, голубонька твоя.
Знаєте,пані Катерино,вам вдалося передати силу справжніх почуттів і це прекрасно,навіть пісню пригадала: Тише,я прошу вас ,тише, Голуби целуются на крише. Вот она сама любов ликует Голуб над голубкою воркует...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️