SITE LOGO
Пт, 08.11.2024, 13:55
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637
Главная » Комментарии пользователя [Asedo1949]

Найдено комментариев: 14496
Показано комментариев: 2161-2190
Страницы: « 1 2 ... 71 72 73 74 75 ... 483 484 »

avatar
0
12336 Asedo1949 • 12:28, 14.10.2017 [Лінк на твір]
Навзаєм,п.Галино, і Вам того ж бажаю!
avatar
0
12335 Asedo1949 • 14:14, 13.10.2017 [Лінк на твір]
Весела перепалка двох людей, та я чогось не розумію, адже назва вірша "Штурх на Фейсбук", а у вірші про фесбук ні слова...
avatar
0
12334 Asedo1949 • 22:45, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Тоді я Вас не розумію. Із прочитаного, на мою думку виходить, що жінка переступить через всі перепони, зможе перебороти страхи і жалі, але таки відпустить свого коханого. Не розумію як мої виправлення змінили суть вірша. Але, якщо у Вашому задумі щось інше, то і слова мають бути іншими. Якщо жінка жаліє, що відпускає то повинно бути на кшталт такого- Не видержу я тої муки, бо відпускаю твої руки. Розумієте, справа в тому, що вірш повинен розуміти кожен читач і поганий той вірш який треба розтолковувати, це значить, що Ви не зуміли донести своєї думки до мас.
avatar
0
12333 Asedo1949 • 22:16, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Класний шеф-кухар...
avatar
0
12332 Asedo1949 • 22:14, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Я не маю нічого проти Антоніни із "Флагмана", але чи Ви дивитесь передачі Олексія Душки, що нам продають і чим нас кормлять?
avatar
0
12331 Asedo1949 • 22:08, 12.10.2017 [Лінк на твір]
От така людина, бере все близько до серця, але "заживо в покійниках" це вже занадто...
avatar
0
12330 Asedo1949 • 22:04, 12.10.2017 [Лінк на твір]
"У валюті сума"- розсмішили... Нам принесли пенсію поки-що таку, як була завжди. Ми знов у роздумах скільки нарахували і коли дадуть???
avatar
0
12329 Asedo1949 • 19:01, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Кохання - страждання... Емоції б'ють через край, а розмір гуляє, як заманеться. БосОніж - прислівник незмінювана словникова одиниця, отже римою до яснІш не може бути.
avatar
0
12328 Asedo1949 • 18:48, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Дуже гарна лірика! 55555
avatar
0
12327 Asedo1949 • 17:12, 12.10.2017 [Лінк на твір]
(11) Відпущу! Я обіцяю, відпущу...
(11) Не гляну навіть, а тихо утечу.
(11) Не скажу слів, і не торкнуться руки,
(11) Вгамую в грудях серця перестуки.

(11) Ти не побачиш сліз, душі ядухи,
(11) Не вкриють слід річки, лише посухи.
(11) Я завалю прохід до тебе камнем,
(11) Засиплю всі стежки піском пустельним...

(11) Лишу на небі райдуги дороги
(11) Нажаль по них не ходять людські ноги...
(11) Може сльоза пече морозні щоки,
(11) Чи навздогін простяг за мною руки...

(11) Не обернусь... не знатиму напевне,
(11) Як ти стоїш, немов дитя безмовне.
(11) Шукатимеш у мене розуміння,
(11) А погляд мій впаде як на каміння.

(10) Не зна куди бреду, та не дійду...
(10) Своїй незмозі край он там знайду.
(10) Пристану на узліссі, закричу...
(10) Я відпущу тебе... Я відпущу.

Дорога панночко, мені теж дуже сподобався Ваш вірш, але дещо я все-таки хочу сказати.Показую знову вірш повністю, щоб добре було видно. У першому катрені був нарушений розмір І у четвертому, чого ми не можемо робити, і я його, як могла справила, а ось останній катрен, на думку автора, може бути написаний іншим розміром, що і спостерігається. Райдуги - це русизм, українське - веселки. Зверніть увагу на риму. В першому катрені я виправила, що була рукИ - перестУки, а в третьому щоки - руки не рима. Проаналізуйте, а взагалі успіхи вже є.
avatar
1
12326 Asedo1949 • 16:09, 12.10.2017 [Лінк на твір]
В козацькій долі, милий Боже,
Перероби її, хоч тричі,
Ніщо в житті не допоможе
Пізнати руна таємничі.

Вана його і б'є, і любить...
Ти, лиш до неї прислухайся;
Штовхає в бій чи приголубить?
Хто не козак, туди не пхайся.

Є за козацькою душею -
Якась таємна Божа вада,
Яка не вкриється іржею,
Бо дуже вже не любить гада.

Козак свідомо за босяцтво
Віддасть останнього жупАна
І так, як це колись козацтво
Листа напише до "султана"
avatar
0
12325 Asedo1949 • 22:25, 10.10.2017 [Лінк на твір]
Дякую, що читаєте!
avatar
0
12324 Asedo1949 • 22:15, 10.10.2017 [Лінк на твір]
Шура,можна я буду Вас так називати,у мене невістка Шура. Ви точно повторюєте мої помилки. Я теж так переписувала свої перші вірші і сперечалася, доводячи свою невинність, всім хто хотів мені допомогти і тільки згодом я все зрозуміла, не варто рубати з плеча. Зараз буває я теж переробляю свої вірші, і часом із попереднього нічого не залишається, а часом якийсь катрен і годиться. Час - найкращий лікар. Те, що здається для Вас зараз недобрим, зайвим згодом стане, як рідне. Ви просто старайтеся вчитися правильному віршуванню, вичитуйте свій вірш по декілька разів сама чи комусь і тільки коли Ви ніде не запинаєтесь, а вірш ллється рівно, наче річечка, можна виставляти на огляд іншим. Вірші -це наші діти, а ми не хочемо, щоб наші діти виглядали погано. Я Вам - не ворог, але якщо Ви не хочете бачити таких моїх коментарів, а бажаєте чути тільки окозамилювання(чого я нікому не роблю)то Ви скажіть і я Вам дам спокій. Наснаги на нові вірші!
avatar
0
12323 Asedo1949 • 21:43, 10.10.2017 [Лінк на твір]
Як не було розуму замолоду, то де ж йому взятися на старості...
avatar
0
12322 Asedo1949 • 21:40, 10.10.2017 [Лінк на твір]
Гарно, тепло і обнадійливо! 55555
avatar
1
12321 Asedo1949 • 21:28, 10.10.2017 [Лінк на твір]
Гарна, ритмічна, поетична, душевна лірика! 55555
avatar
1
12320 Asedo1949 • 21:22, 10.10.2017 [Лінк на твір]
"проста людина має міру."

Не має міри депутат,
Разом з міністрами і вище -
Це усієї Ради штат -
Хто бреше, хто підбріхує, аж свище.
Прем'єр грозився піти геть
Пенсійну, тулячи реформу,
Подався, мабуть, у мечеть
Гріх замолити після шторму.
-У жовтні виплати підуть-
Кричав з трибуни, ледь не плакав...
Пенсіонери пайку ждуть,
Хоч, кажуть, їх, як кіт наплакав.
Час вийшов. Пенсія прийшла,
Але така ж, як і раніше
Поштарка сльози принесла,
А де ж усе найголовніше?
Ви, знаєте, що я скажу,
Хоч і припущення слабеньке,
Та обіцяв нам пан кожух
І слово його - тепленьке.
А на Прямому, як плакат
З екрана дали результати;
Про збільшення своїх зарплат
Зареєстрували депутати.
avatar
0
12319 Asedo1949 • 21:14, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Гарно, колоритно осінь складає Ваші думки. 55555
avatar
0
12318 Asedo1949 • 21:10, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Спасибі!
avatar
0
12317 Asedo1949 • 12:54, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Щедрий базар - скажу я Вам...
avatar
0
12316 Asedo1949 • 12:53, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Хай живе довго і щасливо цей вчений українець!
avatar
0
12315 Asedo1949 • 12:48, 09.10.2017 [Лінк на твір]
То прекрасно, що Ви пишете вірші, передаючи людям тепло своєї душі, але, що таке знаєте Ви, що не можна знати іншим?...Може, Ви одна із тих, що мандрують космосом на НЛО?
avatar
0
12314 Asedo1949 • 12:33, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Дякую за коментар і смайлик!
avatar
0
12313 Asedo1949 • 12:26, 09.10.2017 [Лінк на твір]
Ви дуже гарно роздумуєте в коментарі, а у вірші Вашому і близько нема людини, бо примара по визначенню не може бути людиною. Притому примара - щось химерне,незвичайне, спотворена дійсність.Добре про людину, яка своєю зовнішністю, одягом нагадує страхітливу істоту
невиразні обриси чого-небудь, тіні, що нагадують страхітливу істоту.
неминуча загроза чого-небудь, а у Вас вони "занадто чисті, наче хмари всього,лиш світять крилами душі" відчуваєте різницю. От, якби у вірші річ ішла про добра примари, всього лиш одне слово-добра- і вже можна було б пофантазувати.
avatar
0
12312 Asedo1949 • 18:42, 08.10.2017 [Лінк на твір]
Гарна молитва!
avatar
0
12311 Asedo1949 • 16:05, 08.10.2017 [Лінк на твір]
А сказано - доволі класно! 55555
avatar
1
12310 Asedo1949 • 15:59, 08.10.2017 [Лінк на твір]
Я з тим же запитанням, адже примара - це те, що приснилося, примарилося
щось видумане, нереальне, несправжнє, плід фантазії
те, що не відповідає справжньому уявленню про дійсність; щось химерне, незвичайне, спотворена дійсність
те, що тільки здалося реальною дійсністю; ілюзія
тінь померлого в уяві; нереальна, вигадана істота із страхітливою зовнішністю; привид
про людину, яка своєю зовнішністю, одягом нагадує страхітливу істоту
невиразні обриси чого-небудь, тіні, що нагадують страхітливу істоту.
неминуча загроза чого-небудь
те, що тяжить над ким-, чим-небудь. То як Ваш вірш розуміти?
avatar
0
12309 Asedo1949 • 15:51, 08.10.2017 [Лінк на твір]
(13) Не знаю спокою та й співчуття не знаю,
(10) Не жаль твоїх загублених думок
(13) І слів не сказаних, спустошених нагадок...
(15) Говориш про живу любов... Її не пам'ятаю.

(10) Очей байдужість і гидкі слова...
(11) Мої старання, праця і самотність.
(11) Твою я знаю до дітей байдужість
(09) І пристрасть лиш до ігор на ПКа.

(13) Не розумію я, що повернуть ти хочеш?
(11) Безпліддя днів та вже байдужі очі?
(13) Лиш лід в душі, не клич у полум'яні ночі.
(13) Не спалахнуть сніги, вже жити вільно мусиш.

(12) Не обійму полоном теплим і міцним.
(12) Мою любов до тебе сам ти загубив...
(10) Замурдував, убив і розчавив.
(13) Утративши кохаєш? Бути тобі сумним...
Ось я подаю Вам як виглядає розмір у Вашому вірші, тобто кількість складів у кожному рядку. Не думайте, що спеціально сиджу і рахую, щоб дошкулити Вам, ні для цього є спеціальна
програмка. Так от, щоб вірш читався легко, мов пісня, треба, щоб розмір всього вірша співпадав з розміром першого катрена.
От у першому катрені 13, 10,13, 15 - так повинно бути у всіх катренах. У третьому катрені слова хочеш і мусиш не є римою. До слова хочеш підійде така рима - топчеш, опорочиш, морочиш, толочиш. Вибачте за прямоту, але Ваш великий потенціал треба направити у правильне русло. Вірш твориться серцем і душею, але його записує рука керована розумом. В поезії є свої правила і, якщо Ви вже стали на цю стезю то, будь ласка, виконуйте їх.
avatar
0
12308 Asedo1949 • 15:19, 08.10.2017 [Лінк на твір]
Приємно. Дякую!
avatar
0
12307 Asedo1949 • 15:18, 08.10.2017 [Лінк на твір]
Дякую!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz