Пт, 22.11.2024, 15:17
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Я відпущу...


Я відпущу тебе, я відпущу... 
Не гляну ввічі, тихо утечу.
Не скажу слів, і не торкнусь руки,
Вгамую в грудях серця перестуки.

Ти не побачиш сліз, душі ядухи,
Не вкриють слід річки, лише посухи.
Я завалю прохід до тебе камнем,
Засиплю всі стежки піском пустельним...

Лишу на небі райдуги дороги
Нажаль по них не ходять людські ноги...
Може сльоза пече морозні щоки,
Чи навздогін простяг за мною руки...

Не обернусь... не знатиму напевне,
Як ти стоїш, немов дитя безмовне.
Шукатимеш для мене розуміння,
Як погляд твій впаде вже на  каміння.

Не зна куди бреду, та не дійду...
Своїй незмозі край он там знайду.
Пристану на узліссі, закричу...
Я відпущу тебе... Я відпущу.

Додав: Aleksa (11.10.2017) | Автор: © Aleksa
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1207 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
0
1 oksana_malinoska • 17:50, 11.10.2017 [Лінк на твір]
Мені сподобався вірш. sm1
avatar
0
2 Aleksa • 20:26, 11.10.2017 [Лінк на твір]
Урааа hands Дякую за увагу!
avatar
0
3 Asedo1949 • 17:12, 12.10.2017 [Лінк на твір]
(11) Відпущу! Я обіцяю, відпущу...
(11) Не гляну навіть, а тихо утечу.
(11) Не скажу слів, і не торкнуться руки,
(11) Вгамую в грудях серця перестуки.

(11) Ти не побачиш сліз, душі ядухи,
(11) Не вкриють слід річки, лише посухи.
(11) Я завалю прохід до тебе камнем,
(11) Засиплю всі стежки піском пустельним...

(11) Лишу на небі райдуги дороги
(11) Нажаль по них не ходять людські ноги...
(11) Може сльоза пече морозні щоки,
(11) Чи навздогін простяг за мною руки...

(11) Не обернусь... не знатиму напевне,
(11) Як ти стоїш, немов дитя безмовне.
(11) Шукатимеш у мене розуміння,
(11) А погляд мій впаде як на каміння.

(10) Не зна куди бреду, та не дійду...
(10) Своїй незмозі край он там знайду.
(10) Пристану на узліссі, закричу...
(10) Я відпущу тебе... Я відпущу.

Дорога панночко, мені теж дуже сподобався Ваш вірш, але дещо я все-таки хочу сказати.Показую знову вірш повністю, щоб добре було видно. У першому катрені був нарушений розмір І у четвертому, чого ми не можемо робити, і я його, як могла справила, а ось останній катрен, на думку автора, може бути написаний іншим розміром, що і спостерігається. Райдуги - це русизм, українське - веселки. Зверніть увагу на риму. В першому катрені я виправила, що була рукИ - перестУки, а в третьому щоки - руки не рима. Проаналізуйте, а взагалі успіхи вже є.
avatar
0
4 Aleksa • 18:31, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Я дуже задоволена, що Вам сподобалося)! Дуже чекала вашого коментаря... Хоч і підозрювала що перший катрен підкачає(я порахувала)... Дякую за, що разу, цікавішу інформацію, та за Вашу увагу!
avatar
0
5 Aleksa • 21:36, 12.10.2017 [Лінк на твір]
П. Катерино, нажаль не знаю, як Вас по батькові, дозвольте і мені дещо сказати. Ви справжня досвідчена чарівниця слова! І мені дуже приємно, що ви приділяєте так багато уваги мені) Та бачте так вийшло, що нові рядки змінили зміст вірша... Вийшло так, що об'єт цього вірша хоче, щоб його відпустити... Та це не так(... Я просто мушу це зробити...Четвертий катрен я підправила. Зверніть увагу будь-ласка, якщо Ваша ласка) А перший не можу так , щоб не змінити суть( ще раз дякую за увагу! Надалі чекатиму Ваших коментарів. yes s-7
avatar
1
6 Aleksa • 21:36, 12.10.2017 [Лінк на твір]
П. Катерино, нажаль не знаю, як Вас по батькові, дозвольте і мені дещо сказати. Ви справжня досвідчена чарівниця слова! І мені дуже приємно, що ви приділяєте так багато уваги мені) Та бачте так вийшло, що нові рядки змінили зміст вірша... Вийшло так, що об'єт цього вірша хоче, щоб його відпустити... Та це не так(... Я просто мушу це зробити...Четвертий катрен я підправила. Зверніть увагу будь-ласка, якщо Ваша ласка) А перший не можу так , щоб не змінити суть( ще раз дякую за увагу! Надалі чекатиму Ваших коментарів. yes s-7
avatar
0
7 Asedo1949 • 22:45, 12.10.2017 [Лінк на твір]
Тоді я Вас не розумію. Із прочитаного, на мою думку виходить, що жінка переступить через всі перепони, зможе перебороти страхи і жалі, але таки відпустить свого коханого. Не розумію як мої виправлення змінили суть вірша. Але, якщо у Вашому задумі щось інше, то і слова мають бути іншими. Якщо жінка жаліє, що відпускає то повинно бути на кшталт такого- Не видержу я тої муки, бо відпускаю твої руки. Розумієте, справа в тому, що вірш повинен розуміти кожен читач і поганий той вірш який треба розтолковувати, це значить, що Ви не зуміли донести своєї думки до мас.
avatar
0
8 Aleksa • 10:58, 13.10.2017 [Лінк на твір]
Ваша правда... Я теж про це подумала, що не зуміла...
avatar
0
9 spydut • 18:39, 14.10.2017 [Лінк на твір]
Я десь читав - винятки можливі ( усюди) якщо вони геніальні . А я б сказав - винятки можливі завжди , якщо вони підкреслюють і оздоблюють зміст так , що ці винятки бачити чи відчути майже неможливо . Як би ніколи не було винятків - ми б знали тільки класичну поезію , а її в наш час стільки . І навіть поети неклачного написання віршів стали лауреатами багатьох премій і навіть лауреатами Нобелівської премії . Тобто я хочу сказати - треба шукати і прислухатись до своєї душі , удосконалювати свою неповторність , і працювати . Бути у постійному пошуку нових видів різноманітності поезії - для мене основа . А хто шукає - той знайде . Можливо і не геніальність , а лише розуміння . Мені сподобалося , хоч не знаю як було перше ... Тепер , якщо ви переробили , виникають деякі питання щодо змісту ... hands
avatar
0
10 Aleksa • 09:53, 15.10.2017 [Лінк на твір]
Змінила один рядок у четвертому катрені. Було 'як погляд впаде на каміння' додала два слова 'твій' і 'вже' Більше нічого не виправляла.вірш трохи не той, щоб його правити...
Та бачте в ньому не правильний розмір в першому катрені залишився.
Дякую за Вашу увагу!
avatar
0
11 Лілія • 20:24, 22.10.2017 [Лінк на твір]
Моє бачення вірша таке: (наперід вибачте за виправлення)
Я відпущу, бо іншому й не бути , (11)
Залишивши тягар важкий спокути.(11)
Не скажу слів і  не торкнуться рУки,(11)
Вгамую в грудях серця перестуки.(11)

Ти не побачиш сліз, душі ядухи,(11)
Не вкриють слід річки, лише посухи.(11)
Я завалю прохід до тебе камнем,(11)
Засиплю всі стежки піском пустельним...(11)

Лишу на небі райдуги дороги(11)
Нажаль по них не ходять людські ноги...(11)
Може сльоза пече морозні щоки,(11)
Чи навздогін простяг за мною руки...(11)

Не обернусь... не знатиму напевне,(11)
Як ти стоїш, немов дитя безмовне.(11)
Шукатимеш для мене розуміння,(11)
Та погляд твій впаде лиш на  каміння.(11)

І не помітиш, як в тяжкій   знемозі (11)
Бреду одна по не простій дорозі(11)
Печальних доль... Й сльозою небокраю(11)
Не плачу, а, насправді,  відпускаю...(11)
 
У окремих залишених без змін катренах є ще не допустимі рими.
avatar
0
12 Aleksa • 20:43, 23.10.2017 [Лінк на твір]
Мені подобаються, Ліліє, Ваші виправлення!!! Ви так вмієте додати віршу мелодійності)) і не змінити його змісту...) Дякую!
avatar
0
13 Лілія • 19:15, 24.10.2017 [Лінк на твір]
РАДА ЗНАЙОМСТВУ ІЗ ВАМИ. МЕНІ ДО ДУШІ ПОЛІТ ВАШОЇ ФАНТАЗІЇ У ВІРШАХ. ОТ ЛИШЕ МАЛЕНЬКА ПОРАДА - НЕ БІЙТЕСЯ ВИПРАВЛЯТИ, ЗМІНЮВАТИ, ЕКСПЕРЕМЕНТУВАТИ.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz