Вірш мене зачепив і могла б в дечому посперечатись, але з ким? Ні імені, ні прізвища, ні фантазії, щоб відвести від себе підозру, а з духами я не спілкуюся...
Вічна пам*ять Великим українцям таким, як п. Степан Семенюк і багато інших, і Слава Богу за те, що Він присилає на нашу багатостраждальну землю таких людей які можуть запалювати серця інших, і показувати шлях правди у нашому сьогоденні, яких я прирівнюю до героїв. Слава героям України!
Знаєте, я й сама довго думала навіщо цей вір мені написався, адже написаний був ще в січні місяці, а тоді ще все було відносно спокійно( маю на увазі вибори) всі баталії були попереду, а у вірші йдеться про ворога; який, де, звідки? Мене це дуже гнітило і тому я його не виставляла, але тепер, як на мене, час настав. Маю надію, що на цей раз у молодої, енергійної команди все вийде і Україна, нехай не семимильними кроками, а все ж почне змінюватись. Щиро дякую за коментар!
Дуже хочеться, щоб ми не сумнівалися "можливо", а знали точно, що зміни будуть і на краще, і якнайскоріше, бо час не стоїть на місці, а так хочеться побачити ті добрі зміни. Дякую і вибачте, що заставила Вас хвилюватись!
І це правда, що Україна не є гравцем на світовій шаховій дошці, та могла би ним стати за ці чверть століття якби до влади ставали господарні люди, які понад усе люблять Україну, а не лайдаки, брехуни і запроданці. Я не думаю, що у нас має бути якась надія на того дядька, ми самі маємо все зробити і не бути ні від нікого залежними, і всі підстави для цього є. Вірю, що цей час вже не за горами.