Я підтримую коментар п. Наталі, а ще нам не треба розкидатися поганими словами та віршами, бо слово має силу. Так і в суспільстві, нам би радуватись здобутками, хоч маленькими та своїми і мати надію на краще, а ми все гудимо та гудимо всіх і вся.
На кого чи на що так образилася Ваша душа, що вилила свій біль на папір? Ніби пройшли ті часи, що люди відверталися від Бога. Тепер вірующих повні храми кожної неділі чи свята(живу поблизу церкви то бачу) і, ніби з церквою ніхто не бореться. До речі, хотілося б знати кому Ви адресуєте цей вірш, бо перші три катрени, то явне звернення до керівників держави і є в ньому раціональне зерно, а останні три, ніби озагальнено до пересічного громадянина, якого легко обізвати; збродом, лопухом і глупаком, бо він битий, стріляний, обдурений, ніби не Богом присланий на цю землю.
Цілком підтримую коментар п. Надії і тримаюсь такої ж думки. Маємо, що маємо... Скоро казка кажеться, та не скоро діло робиться, та й на все потрібен час. Зміни все ж починають проглядатися. Приходять нові люди, з новим мисленням, появилося більше патріотично налаштованих і таке враження, що ми зрушили з місця, а коней на переправі, як кажуть, не міняють.