Школо, школо... Рідненька, мені вже ніколи
Ученицею в клас на урок не прийти,
Із вікна не дивитись, як хлопці в футбола,
Не почувши дзвінка, гатять м,яч, як завжди,
Не писати на дошці ні речень, ні формул,
Не читати уголос заучений вірш...
Ох, якби повернути портфелик і форму,
І роки ті щасливі, летіла б раніш
До дитинства у двір, до дев,ятої школи!
Розійшлася зі мною пора золота,
Але пам,ять невпинно ті дні ясночолі
З вересневим дзвінком все горта і горта...
А мені в школі було так важко , що б можливо її змінив , і мене б не переслідували і не тільки морально , а навіть фізично не знущалися , досі ще болить надірване вухо , я вже не кажу про розбитий череп ( струс мозку) , хоча я сам працюю тепер в школі , і тому вважаю що немає поганих учнів , а є погані вчителі ... Хоча всіляко буває , можливо треба виховувати батьків ... питання залишаються , і важко знайти відповіді ... Ось дитинство б повернув - діти не розуміють - дитинство тоді коли немає проблем , бо їх вирішують батьки , а дітям залишається лиш вчитися ... За вірш
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!