Гарний сам вірш і переклад непоганий, але відчувається, що краще Вам дається російська, мабуть, Ви нею мислите. Так буває. Я, наприклад, живу при Одесі і розмовляю на суржику і колись я пробувала писати свої вірші російською, то зловила себе на думці, що думаю українською, пішли в хід словники, хоч я ними так і не перестала користуватися, бо завжди щось треба підглядати.
Грався з її листячком. Цілував... Корінці водичкою обливав... І шептав тихесенько їй слова, Яка тепла ніченька лугова, А вона хилилася, мов на глум, І блукав між вітами її сум.
Він був таким українцем, якого ще треба пошукати...шкода, що так рано закінчився його творчий шлях, що Україна втратила свого вірного сина. Вічна йому пам'ять і слава!