НАШ ПАН ПОЛКОВНИК

Наш пан полковник,

Наш пан полковник

На вигляд справжній

Герой любовник.

Постава горда,

Широкі кроки,

Шляхетні риси,

На зріст високий.

Жінки радіють,

Дівчата мліють,

Всім догодити

Полковник вміє.

Вже у відставці,

Та при мундирі,

В авторитеті

У командирів.

Зітхають сумно,

Штафірки вбогі

Усіх полковник,

Зміта з дороги.

Військовим кроком

Йде пан полковник -

Безпосередник

І невгамовник.

А слідом човга,

Мов тінь невпинна,

Підстаркувати.

Його дружина.

Очима зирка

По всіх дівчатах,

І враз згасають

Їх оченята.

Та все ж зустрілась

Одна смілива,

І синьоока,

І чернобрива.

Полковник глянув,

Із кроку збився,

Не зміг йти далі

І зупинився.

Дівча щасливе

Аж зашарілось

Палке кохання -

Це божа милість.

А як інакше?

Наш пан полковник -

Беззаперечний

Герой любовник.

А у  дружини

Надій немає.

В квартирі бідна

Замки міняє.

Та пан полковник

Пішов навіки,

Сумна дружина

Ковтає ліки.

13.08.2017