Живи і квітни рідна Україно!
Хіба ж можливо матір розлюбити,
Хіба ж примусиш сонце не світить?
Чи ж можна небо без зірок любити?
У темноті лиш серденько щемить!
Моя Вкраїно, ти душі частина,
Тобою дихаю, з тобою я живу,
Моя кохана, рідна Батьківщина,
Землиці жменьку ,як умру, візьму!
Вітри хай віють, хай минають весни,
Ти в мене завжди люба, молода,
Навік прекрасна голубінь небесна!
До тебе не торкається зима!
Вінком сплелися українські руки,
Аж від Дніпра і до Карпатських гір,
І схід ,і захід, південь, північ-злука!
Ми разом всі! Біді наперекір!
Усякі біди, це не рідні діти,
Вони приходять, довго не живуть!
Вспромозі сонце їх до тла спалити,
Бо ж щастя України наша суть!
Живи і квітни , рідна Україно!
З тобою люд. Він був і завжди є!
То ж вільно дихай! Ти у нас єдина!
Рука ворожа всохне, відпаде!
Додав: Таля (08.09.2017)
| Автор: © Наталія Буняк
Розміщено на сторінці : Вірші про Україну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1017 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.