Розумію, що це алегорія, але для моєї уяви - за сильно. Як у тому вірші Пушкіна - Змішались разом коні, люди...так і тут дикобраз, Голіаф, рікша, кров, хурма...з чого сміятися?... Побриють - поголять, річ, мабуть, про Саакашвілі, бо хурма в Грузії.
Усе не даремно... У тому і суть, Життя не згасає, хоч тіло несуть І сльози стікають з немитих облич, Здається він встане, ти тільки поклич... Та ні, не земне уже в нього життя, Чекають на нього нові відкриття За гранями наших можливостей... Там Заб'є по новому до бою тамтам Згуртуються друзі плече - до - плеча, Лиш в рідному домі погасне свіча...
Прекрасне зізнання в любові. Один наголос неправильний - обманЕш, тому тут підійде авторський - обмАнеш, а ось цей рядок -Вона виллється в вІрші чи в прозу, можна написати так - Вона виллється в вірш, а чи в прозу - і відпаде авторський.
Я зовсім не розуміюся на тих адвокатських висловах, але попробую відредагувати початок вірша. Назвіть адвоката ви грішником, Бо взявся за захист не той, Хоч демоном, хоч пересмішником, Та потім не мовте вже «ой»… Презумпцію винності правити Не вправі в цім світі ніхто, Себе до вердикту неславити... Життя ж бо цікаве лото…
Вдягаючи маски, плаття, - рекомендую -Вдягаючи маски життя, бо в слові плаття класичний наголос і в однині, і в множині на А. Ті авторські наголоси (П’янкІ,КолИ,підІйде) можна зняти, бо вони цілком правильні, тобто класичні.
А мені сподобалось. Сатиричний жанр, на відміну від класичної поезії, може мати деякі відхилення. Правильність звучання такого твору залежить суто від виконавця.
Ви до мене не рівно дихаєте,п.Борисе, бо Ви мені відповіли на неіснуючий коментар. Прошу помітити, що досі я ще не писала, ось тільки пишу і вважаю, що марно гадати на кавовій гущі прийде час і ми всі дізнаємось хто буде. Історія пишеться не за один день і тому ті президенти, як хочете їх називайте, повинні були бути, бо так постановив Бог, і кожен із них відіграв у цій історії якусь певну місію. Щодо п. Гриценка, то я особисто не маю до нього ніяких претензій, але й не бачу його президентом, хоч би з того міркування, що він уже був при владі і особливого завзяття тоді не відчувалося, він не виділявся з-поміж всього загалу влади, як, наприклад, Сахаров. Щодо зовнішнього управління, то марні Ваші побоювання, воно вже в нас є.
Тепер так багато різних гіпотез, ніби не тільки сон, а все наше життя - віртуальні, та прийняти це людині дуже важко, так як розум наш працює, лише на 5-7%. Гарний вірш!
Красномовно, але дуже боляче коли свідомість приймає цей факт, адже стільки боротьби, гасел, сподівань, життів нарешті, а в парламенті - будяки. Дякую!
Як на мене, то влада не боїться нікого і нічого, бо з їхніми достатками можна жити будь-де, а от ми "автоматично" станемо рабами Кремля, бо нема, на сьогоднішній день, між нашими "отаманами" гідного, розумного і чистого на руку посадовця, щоби міг стати президентом і вивести націю на шлях розвитку. Так, ця влада - не ідеальна, але вона підняла країну із дна і робить неординарні кроки; де правильні, де помилкові, але все ж не киснемо в болоті, як за Януковича. Три роки - короткий час, щоб розгребти цю помийну яму в якій ми сиділи, та все ж проглядаються зрушення і тому я теж проти третього майдану.
А Ви - мрійниця... Знаєте, один мій знайомий казав, я не помру поки не діждуся урожаю свого винограду і висаджував кожного року нову лозу, яка дає урожай через 2-3 роки.Дякую!