Щем, біль по тілу, в прицілі смерть,
В руках спітнілих пекельна жердь,
У пам'ять впИлась жахлива суть,
Як рідні з поля рідню несуть...
Паради громом ідуть між площ,
В моєму серці вирує хвощ,
Попасна, Щастя і Іловайськ,
"Так мало бути", - читаю з маск...
Я рию яму, щоб там заснуть,
Байдужа владі реальна суть,
Вона святкує сон наяву,
А я радію, що я.... живу...
Чекаю звістки, що у житах
Літає досі мій "синій птах"
Про тихий спокій, любов і мир
Від чорномор'я до виші гір...
А поки жду, наче пес, наказ,
Що скаже хтось у навушник "фас",
Нехай не кожен діжде той брют,
Та лиш тоді не уб'є салют...
Щем, біль по тілі, летить снаряд,
За мною браття спочили в ряд,
Я повен віри від тім'я до литок:
Усе не даремно..., для Тебе, діток...
Усе не даремно... У тому і суть, Життя не згасає, хоч тіло несуть І сльози стікають з немитих облич, Здається він встане, ти тільки поклич... Та ні, не земне уже в нього життя, Чекають на нього нові відкриття За гранями наших можливостей... Там Заб'є по новому до бою тамтам Згуртуються друзі плече - до - плеча, Лиш в рідному домі погасне свіча...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
1
