Ти стала іще красивІшою,
Жіночнішою, п'янкішою,
Вуста мене мАнять бажаннями,
Натхненнями пізніми, ранніми...
Притягуєш, наче магнітами,
Своїми очима-квітами,
Чаруєш волосся хвилями,
Долонями ніжними, милими...
На вушко шепчу зізнання
Від шалу, вогню кохання,
Бо серце колись обняла,
Що й досі Тебе замало...
Ти тільки налИлась соком,
Зваблива із кожним кроком,
Моя пожиттєва мрія,
Яка усе знає, вміє...
Освідчусь душі і тілу,
Ти сина мені родила,
Без крил, а, мов птах, махаю,
Щасливий, літаю, кохаю...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️