Графоманка я? Так, графоманка.
Очевидно, це - вдача така.
Люто мучить мене лихоманка,
Як за день не "народжу" рядка.
Можу скласти і більше рядочків
Про природу, страждання кота,
Про любов, ще якісь "заморочки".
Не брешу: я - писака крута!
Я з дитинства така... графоманка.
У душі таємницю ношу.
Тільки-но народилась панянка,
Як поклали в колиску чужу.
А підгузники, соска і манка:
Кляте вариво, геть несмачне.
Я на стінах писала ним танка.
По сідниці лупили мене.
А пізніше взялася серйозно
За шпалери й підлогу щодня.
Дивувалась, чому так нервозно
Сприйняла всю цю творчість рідня.
Ох, дісталось мені в рідній хаті!
А кричали, сердешні, дарма.
Щоб не гнівати батька і матір,
Я таємно писала роман.
Та що я! Он, у Раді Верховній
Кожний другий тепер - графоман.
Від законів здихають і коні,
А порядку в країні нема.
Графоманка я? Та не єдина.
Я вам правду, панове, скажу.
Через тих гине наша країна,
Що пролізли в колиску чужу.
Такий обнадійливий, веселий початок - душа радується і навіщо Вам в кінці здалася та політика?... Знаєте, вже починає злити те, що ми повторюємо, як мантру - порядку в країні нема. Його ще довго не буде, бо ми самі його не хочемо. Є такий вислів про стакан на пів порожній і наповнений, так от ми - бездонна бочка, скільки нам не давай все мало. Ми не вміємо приймати ту малость, яка є запорукою великого. Ми не вміємо радіти досягненням, хоч незначні, але вони є на сьогоднішній день. Ми не сприймаємо світла, зате залюбки борсаємося в темності.
Правда Ваша, пані Катерино. Я не бачу світла в кінці тунелю. Я бачу там лише морок, голод і холод. І це дійсно не лікується віршами, а тільки погіршує ситуацію. Але не писати про це я не можу. Це діагноз - графоманство.
Шановна! Де в чорта в 1960 році Ваші батьки взяли підгузники? Їх же винайшли після того як Американський астронавт не втерпів на старті і був змушений "сходити" в скафандрі (з дозволу керівників польоту). А було це набагато пізніше...
Пропозиція... Графоманка я? Так, графоманка. Очевидно, це - вдача така. Люто мучить мене лихоманка, Як за день не роджу я рядка. Можу скласти і більше рядочків Про природу, страждання кота, Про любов, ще якісь "заморочки". Не брешу: я - писака крута! Я з дитинства така... графоманка. У душі таємницю ношу. Тільки-но народилась панянка, Як поклали в колиску чужу. А підгузники, соска і манка: Кляте вариво, геть несмачне. Я на стінах писала ним танка. По сідниці лупили мене. А пізніше взялася серйозно За шпалери й підлогу щодня. Дивувалась, чому так нервозно Сприйняла ці творіння рідня. Ох, дісталось мені в рідній хаті! А кричали, сердешні, в дурман. Щоб не гнівати батька і матір, Я таємно писала роман. Та що я! Он, у Раді Верховній Кожний другий тепер - графоман. Від законів здихають і коні, Бо Глава у країні - гурман. Графоманка я? Та не єдина. Я вам правду, панове, скажу. Через тих потерпає країна, Хто проліз у колиску чужу. Однак, не нав'язуюсь...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
