Я на всі 100% погоджуюся з п. Мирославою Барчук. Для мене абсолютно однаково є ті ресурси чи ні, бо в інтернеті стільки всього цікавого, що можна загубитися, вивчаючи цікаві теми, а не сидіти на якомусь із форумів, згаданих ресурсів, і сперечатися із маскальськими посіпаками, і коли закрити ці ресурси потрібно для вирішення державних справ, то можна і поступитися власним гонором. Зараз іде війна, інформаційна війна і саме ці ресурси грають на руку путінської влади. Щодо народу, то яким би він не був мудрим чи дурним, йому все одно потрібний лідер-провідник, бо так вибудована людська натура із її родовими кластерами. Час нікого не шкодує і, можливо, наша влада дещо запізнюється із деякими рішеннями, але, як кажуть, краще пізно - ніж ніколи, та й не все в житті так просто, як нам того хочеться, є непередбачувані обставини з якими теж треба миритися. Бажаю собі і державі побільше бачити таких справедливих журналістів і, підтримуючи їх починання, очищати Україну від нечисті і направляти на шлях миру, добробуту і щастя.[size=10][/size]
Вічна пам'ять Віталію і багатьом таким, як він, захисникам України! Скільки їх вже полягло на полі бою, скільки покалічених, у скількох людей душі почорніли від горя і болю, але близиться час розплати і скоро Росія побачить на своїй землі ріки крові, і віділлються їй наші сльози. Дуже чуттєвий, болісний вірш. Очі плакали, а серце стискалось від болю. Наснаги Вам на нові вірші!
Ну, знаєте, п.Василю є час розкидати камені, а є час їх збирати. Не співають зараз так, як це робилося на Майдані, але ж то була нагальна потреба в прапорах і виконанні гімну, зараз інша потреба, яка потребує спокою для її вирішення, проте українці завжди готові відстоювати свої права із прапором і патріотичною піснею.
Можливо я чогось не розумію, але вірш писаний ямбом, де перший ненаголошений, а наголос падає на другий склад, ніби й ритм не порушується. Бій сЕрця зІ свідОмістЮ а втім...цей варіант для мене принципово важливий, бо саме такий бій трапляється в людини щодня.Серце своєю любов'ю готове поступитися, а холодний розум не йде на уступки. Дякую!
Слова - це зерна і, як наші з Вами слова упадуть в благодатний ґрунт, то появляться нові паростки, а який господар, засіявши нивку, не чекає на урожай, тож нам лишається тільки чекати і вірити у щедрі паростки майбутнього урожаю. Сердечно дякую за коментар і подарунок!
Дай, Боже, щоб не тільки на Україні, але й в цілому світі люди духовно збагачувались і розуміли, що Земля наш дім, один на всіх, який треба любити і шанувати. Щодо України - то особлива тема, яка не дає спокійно жити, а доживати, як Ви справедливо запримітили, нам прийдеться на руїнах, бо швидко тільки руйнується, а відбудовується дуже і дуже повільно.Щиро дякую за коментар!
Так, гірка картина у нинішній Україні. Мало того, що Донбас горить у вогні, так ще й запроданці, зрадники і сепаратисти ходять чорною хмарою по мирній території і стараються боляче укусити, змарнувати досягнуте, налякати, перекрутити факти. Руки опускаються від усього того, а так хочеться бачити Україну мирною, сильною і самодостатньою.
Не знаю, як Ви сприймаєте свій вірш, а мені він нагадав, із своєю жартівливою формою спілкування, коломийки. Теми нам підказує життя багате на такі факти.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('