Друзі,мене підводить техніка,тому прошу прослухати пісню за вказаною адресою,а коментарі можна лишити ТУТ,якщо так зручніше. Буду дуже вдячна за візит.
Я завжди під Новий рік своїм миленьким вишгородцям стараюся казочку подарувати(через сторіночку місцевої газети), цей рік теж не є винятком,лишилося тільки надіслати. Мене радує те,що на сайті з"Явився автор "РОДОМ ІЗ ДИТИНСТВА" Молодчинка!
Прочитала вірш і двічі задоволення. Один раз від самого тексту,другий- від активної співпраці авторів,добре було б і надалі так працювати( я маю на увазі дружню підказку і допомогу,навіть дружню ,тактовну "суперечку"). ВІрш гарний,назва і та уже зачаровує.
Ви ніби побували в нашому місті,там тільки(біля мого будинку) не рубали ,а безжалісно віддирали гілки з бідної абрикоски, щоб першим дістатися до напівзелених плодів.
Як жодна жінка, -не підтримую війну, Нема їй оправдання і не буде. Прошу щоденно МИРУ ,у НЕБЕС прошу, А у людей:"Опам"ятайтесь,люди, всюди!!! Вірш болісний,але від реальності не втічеш...
Перший сніг на далоні ловлю, Ніби хочу сніжинки зігріти, Знаю,що цим їх тільки згублю, Пам"ять спогадом можу живити. Ось такі радочки навіяв мені ВАШ вірш,пане Петре! Гарний вірш,приємно читати і поринати в спогади.
Цей вірш поєднав у собі біль і гіркоту,уміння вбачати красу в польових буднях,у чорноті і безжалості війни!Вірш вразив!!! Та маймо НАДІЮ на те,що Всі,хто там на блокпостах ,польвих наметах,матимуть можливість весною милуватися красою справжніх конвалій.