Тепло душі.
Образи мати у душі
І з ними кожний день вмирати?…
Дивуюсь людям… не чужі,
А не навчилися прощати.
А я готова всім прощать,
Віддавши всю любов, що квітне,
Бо ллється Божа благодать
І серце завжди – не самітне.
Вклоняюсь вранішній зорі
І день мені дарує крила.
Шаную сонце, що вгорі,
Бо - це моя лазурна сила.
Я шлю йому палкий привіт
І в день похмурий, непривітний...
Воно ж єдине на ввесь світ
Жадає всіх теплом зігріти.
У надвечірнім спориші
Від щастя хочеться співати…
Дарую я тепло душі
Тому, хто може й хоче взяти.
Додав: Asedo1949 (03.12.2015)
| Автор: © Катерина Чумак
Розміщено на сторінці : Філософам
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1212 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА