Спасибі, Роксо! Ваше "бережімо сало від загарбників" - просто шедевр. Якби я до такого додумався, коли писав вірша, то обов*язково ця фраза там би була.
Спасибі, Роксолано, за такий розгорнутий і ємний коментар! Мавка лісова вже є у Лесі, тому довелось її виключити. А решта персонажів - такі традиційні "народні" образи, як у вертепі, то гріх було їх не використати. Але вашу ідею щодо новорічної вистави з українськими міфологізмами я підтримую. Правда, Мороза і Снігуроньку все-таки залишу. Бо інакше то вже буде не новорічна вистава.
Дякую, Оксано! Може було б і краще -мавка лісова-, але ж вона є у Лесі. А по значенню мавка і русалка майже одне й те ж. (Точно не можу ствердити, це лише моя думка). Успіхів вам!
Здається, це ви на себе наговорюєте. Я навіть уявляю ваш характер (судячи виключно з віршів) - романтична особистість, яка не може існувати без кохання, заради якого вона готова на будь-який подвиг. Вона ідеалізує милого, але коли кохання проходить, то тому колишньому милому не позаздриш. Угадав?
Гарний вірш. Правда, я б якось по іншому закінчив. Ці твори не найкращі й не найгірші - здається, це та фраза, яка приземлює пафос кохання. Для неї повинні бути найкращі. Це моя суб*єктивна думка.
Можливо. А можливо і образився б. Я і афоризм придумав на цей випадок: " Навіть Лікар образиться, коли покажеш йому язика в неустановленому місці". Ой, перший час. Треба спати. На добраніч! Щиро потискаю вашу поетичну руку!
Мабуть що так, Роксолано. Є статистика, що люди, у яких відтяті ноги, відчувають, як на них сверблять пальці. Мабуть інформація про кінцівку все-таки зберігається.
Відкрили ви нам, Роксолано, очі на Зиму. Щоб ми пильніше придивлялись і бачили звично-біле очима художника. Щоправда, у нас цьогоріч ще й снігу не було. Зі святом вас!