Знаєте, Валерію, навіть мені, як художнику, зачервоніло моноцитами, лейкоцитами, усіма червоними тільцями- таким собі мікрокосмосом...А до речі людина здатна відрощувати усе, що було відтяте- тільки ще не навчилася. Вірш незвичний, а тому і цікавий!
Мабуть що так, Роксолано. Є статистика, що люди, у яких відтяті ноги, відчувають, як на них сверблять пальці. Мабуть інформація про кінцівку все-таки зберігається.
Можливо. А можливо і образився б. Я і афоризм придумав на цей випадок: " Навіть Лікар образиться, коли покажеш йому язика в неустановленому місці". Ой, перший час. Треба спати. На добраніч! Щиро потискаю вашу поетичну руку!
Гумор, як на мене, досягається в усмішках несподіваним комічним трагізмом: Не рубай же з плеча, Бо кінцівки не регенерують. Такого порядку сум із сміхом стверджує повноту життя. Гарна робота, друже.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема