Стільки ніжності і трепетного щастя в очікуванні появи маленького дива...Дуже мило,пане Іване! У 3-ьому катрені в слові "дитину" помилочка?Повинно бути "дитини"?Гарний,світлий вірш!
Калина має пломеніти хист, Хоч осінь ходить у рудім хітоні. З календаря готовий впасти лист, Відрахувавши рік в життєвім тоні...-гарно,пані Катю. Барвиста Ваша осінь,мережана полум'яними ягодами.
Світло світу - любов, Яка морок світів розтинає, Це - основа основ, Що єдина веде нас до раю...- Саме з Любові й зароджується все світле і прекрасне на Землі.Глибокий роздум про вічне.
Такий меланхолійний Ваш віршований роздум,пані Тетяно...Сподобався цей осінньо-журливий стан душі. Може взимку,і справді,буде легше справитися з і своїми емоціями...
Моя чи осені вина, Що листя впало до вина, Накрило істини, провини, А шлях мій стелиться у зиму…-
Цікавий роздум,пані Ірино. Так вже влаштована природа всього живого:дві половинки притягуються одна до одної.У слові "мущини" вкралася помилочка-"муЖЧини".
Гарно,пані Тетяно. Дійсно перекласти вірш з іншої мови-це не так вже й легко,треба докласти чималих зусиль,щоб не втратити ідею вірша.Вам це вдалося. Єдине зауваження:багрянця-багрянцЮ(закінчення -ю)