Мені здається, Вікторе, що тут все на місці, адже ті рядки, що Ви привели в приклад- є як самоприклад для інших, заклик, це гаслівська річ, а саме гасла і звучать в такій формі, як у Наталі.
Гарно, коли творчі речі овиті гармонією.Поезія- птаха двокрила (ЗМІСТ І ФОРМА)тобто Дух вірша і його подача- це важливо. п. Іване, Ваші речі дуже наповнені і гарні, але візьміться серйозно за форму- ВОНО ТОГО ВАРТУЄ!!!!
Іринко, я дякую за увагу до мого твору. У кожного свій почерк і стиль- основне писати душею, а різнобравність слів прийде. Впевнена, що південь України мав і має прекрасних авторів, тому бажаю Вам творчих злетів і натхнення! Щасти!
Миколко, наголос падає на тОбі, а це не зовсім добре. Варто прислухатися до порад попередініх коментаторів, адже у вірші є багато нелогічних фрагментів. Попри все: кохання Тобі юного і чистого- від усієї душі бажаю.
Неначе молодість моя ( тут можна би було поставити багатокрапковість) Моя загублена вернулась, Коли приїхав в Київ я ( тут співзвуччя (ВВ) це не дуже добре- варто уникати таких речей І почуття в мені проснулось. ( Пробудилось) проснулось, мабуть, русизм.
Привіт, мій друже, як давно, Давно,тебе старий,не бачив. Ти помниш,як пили вино, помниш- теж русизм. має бути пам"ятаєш і наголос на пилИ- це не правильно. пИли має бути. Чи за гріхи мене пробачив.
Ти все такий як і колись, Такий привітний і веселий, Дороги наші розійшлись, Чи памятаєш ти про мене? (Знак запитання тре")
Не зупинити швидкий час, ( тут поміняйте місцями слова щоб наголоси були добрі ) швидкИй не зупинити час І ти і я вже постаріли, А я люблю як перший раз, Не можу жити я без віри.
Я все тобі віддам, що є Від тебе не візьму нічого, Радіє серденько моє І вірю в тебе як у Бога. ( як не мене , то тут трохи переборщили.Я не вірю цьому рядочку. Місто можна дуже любити, але не вурити в нього , як у Бога) подумайте цей момент.
Психологічна тема піднята. Ваша ЛГ має родину,- справжню родину- це не просто слово! Радію за неї. Радила б прислухатися до порад п. Каті. Вірю, що зріст у поетиці на сайті Вам гарантований.
Допоки ми тут- під сітчаткою Божого Ока із поглядом пильним, овиті любов"ю з висот,- пильнуймо осердя душі і незримого крока, шануймо енергозернятко Творцевих красот. Виточуймо Рай у рел"єфі натхненного слова різцями кристальної думки - і будемо жить стежою отою, що барвами вся кольорова,- аби лиш не сіра, і лиш би - не згубная сить, що виїсть нутро і залиє до денця ропою- тоді уже дибай сліпою душею на прю. Мій, Татко Небесний, тримай мене сильно рукою якщо я Фомино на віру раптово згорю. Ще б тільки не стати на балку хитку і непевну, і не промовчати собою у світобою. Між чорним і білим усі балансуєм, - напевно... ні, знаю я точно: є вибір і воля, і лю... Бо в цій мережі, перевузленій, світських законів важливо в собі незатерти високий акорд подібний на Стусове "МУШУ!", "триматись доскону!", Допоки ми тут ще - гартуймо в собі Світлий Код!
Які ж вони янголи, коли сплять, оті малі збиточники- хлопчиська весняночки на носиках сидЯть, розбурхане волосся від вітриська... Ще скільки їх чекає добрих справ, а поки що хай в снах наловлять щастя. А нам би оберегових заграв сплести для них! І все у них удасться! ....................................................... Сонячний вірш, п. Катю! Хай росте щасливе Ваше онучатко!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('