Ой, щось мені ця сумна гримаска не подобається- анy вище носа.Та в автобусі стільки всього...! І рука до руки тулиться, і бабуся чергову гумореску на цілий автобус оповідає, а чого вартує народний фольклор водія. Та і я, пригадую із своїм чоловіком в автобусі познайомилася- повік добрим словом згадуватиму автобуси. Так що прислуховуйтеся до музи у автобусі....:)
Ну то відправляю Вам в уявному листі кавалочок натхнення Мені не жаль- у мене стільки його, що аж через вікна вибігає, і через двері теж...і по дивані стрибає, і по східцях бігає...:))) А автобус- це теж варіант пречудовий!
Я зрозуміла, Вікторе, цей образ- щось дуже особистісне і тільки Вам зрозуміле.Так, тоді це сприймається. Я просто не могла зрозуміти хто і чого вдень має кричати....тепер стало все на свої місця.Основне щоб очі грів небокрай.
Все це, Ігоре, правду сказали, адже було доного разу, як зібрала за собою багацько машин- ой, сміялася сама із себе.Просто на червоному світлі нудно машину утримувати в "упражці", от, думаю, запишу образи, що в голову прилетіли...:) Дякую за ці радочки,:)
Гарно, Оксанко, відразу мені Чураївна перед очима зринула- ну точно, як Маруся співала.Оксанко, хочу тобі зробити зауваження на помилку в котрій і сама часто згораю: має бути не свОї, а своІ. Успіхів подальших!
Так, Наталко, я маю у творчому доробку кілька ролей і всі вони рознопланові В свою чергу є поставлено і кілька вистав ( тащо гріє душу найбільше - це присвячена особі В.Стуса"Осінь крилами в груди б"є".
Нелегкий сон був...настрій гарно переданий у вірші! Дуже сподобалося: ЛИШ ОБРІЙ В ОЧІ ДИХАЄ ТЕПЛОМ- чудово!
"На мене в день кричати так не сміли,
Як уночі гукала ти мене!" А тут , Вікторе, образ дещо збуває думку, бо відразу спрацьовує асоціація, наче КРИЧАЛИ НА МАЛЕНьКОГО ХЛОПЧИКА, ЩО ПРОВИНИВСЯ, чи навіть і дорослого- але якось воно все одно із сваркою перегукується.( це, звичайно, тільки моє бачення) А загальне враження гарне, щось таке легко-тужливе залишаються по прочитанню. Успіху.
Нічого собі: спросоння, а таке чітке бачення усіх неточностей! Чудово! Дякую безмірно, Вікторе,- позабирала усі спотикання...а ті мОя- ой, як же вони в мене вросли...мабуть з молоком матері.:)
Рідних братів у капкани - тут слово (брАтів) з наголосом на А -може так: Заманила ,ти доволі Вовчій пащі мить настане Зло притиснути до болі
Ти братів своїх в капкани Заманила вже доволі... Вовчій пащі мить настане Зло притиснути до болі - останні дві строфи не дуже розумію.
Обідно- ОБРАЗЛИВО Романе, відчувається глибокий підзміст вірша, але, якщо чесно, хотілося би чіткіше виписати ідейну лінію- трохи розмито. (Або хіба я просто не розумію.)
Дякую, Ігоре, що завітали на сторінку. Щодо "кварт і октав" то там не тре спіткатися,- це подовжений в ритміці рядок. із 10 складового на 12.Таким прийомом користуються і класики нашої літератури і в Л. Костенко можете знайти такого плану речі. Одним словом - це задум.Проте, якщо це дійсно є тим, що могло би підіпсувати твір, то там легко змінити.( та я, чесно кажучи, цього би не хотіла) Ше раз дякую за увагу!
Дякую, Реверсе, за Ваш коментар- він як і завжди дуже глибинний. Звичайно, це нормально що з чимось можна і не погодитися, адже ми дуже всі різні, в кожного своє бачення і світосприйняття. Так, мені дуже тепло на душі від того, що навколо мене стільки хороших людей на сайті, що хтось мене розуміє ( а хтось і ні) Але найважливіше для мене- це коли вночі я відкриваю очі і біля мене солодко спить мале янголя, крізь сон простягає руку і тягнеться до мене випихаючи мене на край ліжка, і тихо так, тихо каже крізь сон: мама......це найбільша любов, що гріє мене- більше нічого і не тре... Тоді народжується ціла купа незаписаних пісень і віршів...дякую Реверсе, що навернули до роздумів.Рада Вам!
Збираю думку світильну в клубочок, аби тобі випілітати пісень, аби на спицях бажання урочих сніжинки легкі мережить: дзелень! І делен- день- заспівають дзвіночки, В сріблясте сяєво вгорнеться мить. Здійми угору ясні свої очка Там вічність дихає, ангел летить. А ти отут, на засніженім плесі, Супроти неба- маленьке дитя, Але душа твоя тулиться в скреслі, Малі кристали складного життя. Тож хай Тобі помагають ясніти Великим ймення ЛЮДИНА! А ти лишайся прОста і добра щоб гріти своїм сердечком довкола світи.
З найкращими вітаннями до Світлани! А Василю- подяка зі відкриття цієї теми своїм чудовим віршем -побажанням!
Таки правда, що думки поетів літають в одному творчому вимірі і часом переплітаються.Ноосфера ряснить образами, що часто відтворюються в одного , а чи іншого поета. Твої рядки чодові, Іване і я радію читаючи їх. Дякую! Натхнення Тобі!
Ну, Романе, бачу Ви вроджений дарувати людям веселий настрій.Чи то бува не зароджується у нас на сайті новітній Самійленко( се він у 19 столітті творив),ч Є.Дудар- відомий своїми гуморесками. Дуже веселі сюжети у васгих творах, але,Романе< перевіряйте ритміку і наголоси, які вляжуться природньо при відчеканеній ритмічності. Знайдіть собі книгу Потебні- почитайте при змозі.Щасти!
Марічко, приємно знати, що такий виклад твору Тобі теж сподобовся. Але я радію, що є різні бачення, що люди - небайдужі до моїх творів: я враховую кожну думку і пряду своє. Дякую сердечно за увагу і коментар.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('