Ой, щось мені ця сумна гримаска не подобається- анy вище носа.Та в автобусі стільки всього...! І рука до руки тулиться, і бабуся чергову гумореску на цілий автобус оповідає, а чого вартує народний фольклор водія. Та і я, пригадую із своїм чоловіком в автобусі познайомилася- повік добрим словом згадуватиму автобуси. Так що прислуховуйтеся до музи у автобусі....:)
Ну то відправляю Вам в уявному листі кавалочок натхнення Мені не жаль- у мене стільки його, що аж через вікна вибігає, і через двері теж...і по дивані стрибає, і по східцях бігає...:))) А автобус- це теж варіант пречудовий!
Я зрозуміла, Вікторе, цей образ- щось дуже особистісне і тільки Вам зрозуміле.Так, тоді це сприймається. Я просто не могла зрозуміти хто і чого вдень має кричати....тепер стало все на свої місця.Основне щоб очі грів небокрай.
Все це, Ігоре, правду сказали, адже було доного разу, як зібрала за собою багацько машин- ой, сміялася сама із себе.Просто на червоному світлі нудно машину утримувати в "упражці", от, думаю, запишу образи, що в голову прилетіли...:) Дякую за ці радочки,:)
Гарно, Оксанко, відразу мені Чураївна перед очима зринула- ну точно, як Маруся співала.Оксанко, хочу тобі зробити зауваження на помилку в котрій і сама часто згораю: має бути не свОї, а своІ. Успіхів подальших!
Так, Наталко, я маю у творчому доробку кілька ролей і всі вони рознопланові В свою чергу є поставлено і кілька вистав ( тащо гріє душу найбільше - це присвячена особі В.Стуса"Осінь крилами в груди б"є".
Нелегкий сон був...настрій гарно переданий у вірші! Дуже сподобалося: ЛИШ ОБРІЙ В ОЧІ ДИХАЄ ТЕПЛОМ- чудово!
"На мене в день кричати так не сміли,
Як уночі гукала ти мене!" А тут , Вікторе, образ дещо збуває думку, бо відразу спрацьовує асоціація, наче КРИЧАЛИ НА МАЛЕНьКОГО ХЛОПЧИКА, ЩО ПРОВИНИВСЯ, чи навіть і дорослого- але якось воно все одно із сваркою перегукується.( це, звичайно, тільки моє бачення) А загальне враження гарне, щось таке легко-тужливе залишаються по прочитанню. Успіху.
Нічого собі: спросоння, а таке чітке бачення усіх неточностей! Чудово! Дякую безмірно, Вікторе,- позабирала усі спотикання...а ті мОя- ой, як же вони в мене вросли...мабуть з молоком матері.:)
Рідних братів у капкани - тут слово (брАтів) з наголосом на А -може так: Заманила ,ти доволі Вовчій пащі мить настане Зло притиснути до болі
Ти братів своїх в капкани Заманила вже доволі... Вовчій пащі мить настане Зло притиснути до болі - останні дві строфи не дуже розумію.
Обідно- ОБРАЗЛИВО Романе, відчувається глибокий підзміст вірша, але, якщо чесно, хотілося би чіткіше виписати ідейну лінію- трохи розмито. (Або хіба я просто не розумію.)
Дякую, Ігоре, що завітали на сторінку. Щодо "кварт і октав" то там не тре спіткатися,- це подовжений в ритміці рядок. із 10 складового на 12.Таким прийомом користуються і класики нашої літератури і в Л. Костенко можете знайти такого плану речі. Одним словом - це задум.Проте, якщо це дійсно є тим, що могло би підіпсувати твір, то там легко змінити.( та я, чесно кажучи, цього би не хотіла) Ше раз дякую за увагу!
Дякую, Реверсе, за Ваш коментар- він як і завжди дуже глибинний. Звичайно, це нормально що з чимось можна і не погодитися, адже ми дуже всі різні, в кожного своє бачення і світосприйняття. Так, мені дуже тепло на душі від того, що навколо мене стільки хороших людей на сайті, що хтось мене розуміє ( а хтось і ні) Але найважливіше для мене- це коли вночі я відкриваю очі і біля мене солодко спить мале янголя, крізь сон простягає руку і тягнеться до мене випихаючи мене на край ліжка, і тихо так, тихо каже крізь сон: мама......це найбільша любов, що гріє мене- більше нічого і не тре... Тоді народжується ціла купа незаписаних пісень і віршів...дякую Реверсе, що навернули до роздумів.Рада Вам!
Збираю думку світильну в клубочок, аби тобі випілітати пісень, аби на спицях бажання урочих сніжинки легкі мережить: дзелень! І делен- день- заспівають дзвіночки, В сріблясте сяєво вгорнеться мить. Здійми угору ясні свої очка Там вічність дихає, ангел летить. А ти отут, на засніженім плесі, Супроти неба- маленьке дитя, Але душа твоя тулиться в скреслі, Малі кристали складного життя. Тож хай Тобі помагають ясніти Великим ймення ЛЮДИНА! А ти лишайся прОста і добра щоб гріти своїм сердечком довкола світи.
З найкращими вітаннями до Світлани! А Василю- подяка зі відкриття цієї теми своїм чудовим віршем -побажанням!
Таки правда, що думки поетів літають в одному творчому вимірі і часом переплітаються.Ноосфера ряснить образами, що часто відтворюються в одного , а чи іншого поета. Твої рядки чодові, Іване і я радію читаючи їх. Дякую! Натхнення Тобі!
Ну, Романе, бачу Ви вроджений дарувати людям веселий настрій.Чи то бува не зароджується у нас на сайті новітній Самійленко( се він у 19 столітті творив),ч Є.Дудар- відомий своїми гуморесками. Дуже веселі сюжети у васгих творах, але,Романе< перевіряйте ритміку і наголоси, які вляжуться природньо при відчеканеній ритмічності. Знайдіть собі книгу Потебні- почитайте при змозі.Щасти!
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('