К. Р...
Рожево – синій обрій упівнеба
Прийшов услід за маренням нічним.
Коли я ще зустрінуся де – небудь
Із поглядом засмученим твоїм?
Коли ще сон пробудить силу в тілі
Та гіркоту розлуки прожене?
На мене в день кричати так не сміли,
Як уночі гукала ти мене!
Немов калина безсоромно гола,
Тремтіла ти благально за вікном…
Прокинувся – нема тебе довкола, -
Лиш обрій в очі дихає теплом.
22.12.11
|