Ніщо не буває марним... Теплоту ранків можна відчути після морозних сутінків... Кохання може прийти після дружби... Вина приводить до каяття і самовдосконалення...
І все ж я не можу суперечити поважним і шановним Вашим почитувачам.... Для того щоб щось відписувати - потрібно перш за все, постаратись хоча б зрозуміти - а що він хотів сказати??????????????? Я писав, що Деякі чоловіки теж вміють любити "ні за що", я не читав Фрома, але у мене є своя думка і я хотів нею поділитись... Чому Ви мене розумієте, а пані Валентина -Ні? Чому вона не звертається прямо до мене? Хіба мовчання і зверхнє ігнорування - свідчення добра??????? Як можна одною рукою писати про світле і водночас іншою намагатись відписувати щось, не адресоване для неї???? І для мене це не суперечка, я просто висловив свою думку... Я теж врахую, що "нецікавий суперчник". І взагалі я відчуваю, що тільки роздражаю своєю присутністю Її.... Мені б знайти підтримку, а не навпаки... Спасибі, що хоч відписуєте в коментарях, навідміну від деяких авторів, які зовсім не бажають чути мої слова... Успіхів у творчості Піду я
Змістовно по Материнські написано Гарно ... "ти посміхнись своїй дитинці й вона добром тобі озветься" Проте над формою (ритм, розмір) вірша потрібно ще трошки попрацювати
Ех... Чому жорстокий час забрав Чому не пригорнув Хоча б на мить мій розпач зняв Чому Він Вже заснув. О, Боже, Ти прости йому За все чим завинив Проходять дні, всі не Такі... Скорбот проходять дні...
Дуже люблю оригінальну форму вірша. У Вас гарно вийшло проте дієслівні рими трошки псують загальну картину. Другі рядки кожного вірша мають по два склади, а чому останній рядок має три? Дякую за вірш
як тепло, як щиро як наївно-довірливо написано, я наче побував поруч. Дуже сильні вірші-відповіді... Так, між дружбою і коханням не можна вибирати. Але також згадались слова: "друг пізнається в біді", ну а в твоєму випадку у вмінні розділити щастя... Гарних тобі друзів і Великого Кохання.
Сподобалось, запали в серце слова: якщо життя в "клітинку зошит" то нехай "в "люблю" клітинку списану - Дай Боже!" Цікаві коментарі пишуть читачі до Вашого вірша, проте я не можу погодитись із словами, що чоловіча любов "умовна" та існує "за щось", взагалі - неправильно поділяти світ на очима чоловіків та жінок, Ми Всі перш за все Особистості! Я думаю що є багато чоловіків які теж люблять "ні за що", а просто за те що "Ти є"... Так само як і Бог Отець, любить всіх однаково, але як ми відносимось до його любові??? Спасибі за вірш
Мені здається, що вірш написаний простою народною мовою, але з технічного боку є над чим працювати. Зокрема мені багато разів радили - уникати дієслівних рим, що і Вам хотів би порадити. Успіхів у творчості.
Спробую пороздумувати: Ви пишете що між Вами прірва, пишете що були "сліпі" і долали цю прірву, між якою є кладка яку долали лише коли були сліпі, але невже побачене так розчарувало? Чи можна ще заради Кохання "заплющити очі" на побачене?...
Погоджуюсь, автор вклав свої найщиріші почуття у цей вірш, хоча технічно є невеличкі неточності та все ж Але з іншими словами пана Віталія не можу погодитись, вірші бувають різні, адже і люди теж різні - "на вкус і цвєт товаріща нєт..." але це не означає що те, над чим у когось "ламається голова" - погане. Просто воно комусь може не подобатись... от і все.
"І на ділі БЕЗ ВИНИ Нас підводить до зими." гарно сказано, у вірші дуже багато образів, мабуть Ви хотіли коротким віршем якнайбільше описати... Гарно вийшло
Цікаві роздуми, мені здається, популярність професії сторожа полягає ще і в поширеності закладів, яким потрібна охорона... Немає заводів, немає бізнесу, немає будівництва... а охорона все одно потрібна...