Загадкову неба синь, І птахів журних пісень, Золотих сіянь проміння, Нам дарує суть осіння… І багрянцю хвиль – вогнів, Хоч коротких – теплих днів… На сюрпризи дуже ласу Їх підносити до часу, Бо й на полі і в садах Всі дари в її руках… Полива дощами стежку, Чи морозить вже мережку, І на ділі без вини, Нас підводить до зими…
В загадковій небо-сині гарно мріється людині, Понад хмари думи линуть аж до янголів гостинних, Що чекають у надії, що усе довкруж засієм Ми добром, любов'ю, миром... хай міцніє наша Віра!
"І на ділі БЕЗ ВИНИ Нас підводить до зими." гарно сказано, у вірші дуже багато образів, мабуть Ви хотіли коротким віршем якнайбільше описати... Гарно вийшло
Щедра і загадкова Ваша осінь,пані Катю! Вірш-легкий і мелодійний,наче пісня.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
