Ніжністю пальців, Літеплом очей. Слухаю тебе Тілом, Чую тебе Очима. Не напружуйся в пошуках слів, Збережи їх для когось іншого. (Олег Завадський)
Буває мить - здається зайвим слово, Лягають всі слова на денце серця... Збагнена всім - це мова лиш Любові, Основа всіх основ, що світ оновить І відчиняє всі незримі дверці До диво-сфер, в яких панує світло, Що струменить із віч, по вінця щастя, Де спокій, благодать, одвічне літо, В яких людська душа себе наситить Теплом по вінця... Там не носять маски, Немає фальші, справжнє все достоту - Чуття і дотик, музика мовчання, Єднання душ, складання в серця соти Бажань і мрій, любов там є оплотом На всі віки, аж до часів останніх...
Буває мить - єдине важить Слово! У мить зневіри ліком є найбільшим, За крок до прірви дружнє слово зловить, Не дасть пропасти, поверне основу. З вуст мудреців слова лунають віщі, Поет-провісник мрії окриляє, Крізь простір-час він словом мостить стежку, Що приведе колись когось до раю. Слова пісень про вічне небо-краєм Летять птахами й Вічності належать. Є оберегом матері молитва, Коли дитина збилася з дороги Чи десь кривавить ранами у битвах... Слова - мов щит, неначе промінь світла, Що тне пітьму віків. Слова є Богом!
ЛЮБОВ, ЛЮБОВ, ЛЮБОВ - це не просто слова. Це співпереживання, терпеливість, намагання зрозуміти, підтримати, це коли кожне сказане слово від іншого сприймається як належне. Це коли на твої слова НЕ МОВЧАТЬ, це коли тебе не ігнорують і не лицемірять. Любов.. Любов. Любов прощає і ВМІЄ САМА ПРОСИТИ ПРОБАЧЕННЯ, Вона дар Божий, немає Любові - НЕ БУДЕ В СЕРЦІ І БОГА, та що там казати Бог є Любов! І НЕ МОЖНА КОГОСЬ НЕНАВИДІТИ, а ІНШОГО ЛЮБИТИ - це омана, Любов або є в серці, або її немає і тоді лише здається, що вона є... Здається, що сам добродійник, а насправді??? Мене багато що дивує в людях, дуже багато... для когось це ".. бачити скалку в очах іншого, а не помічати в себе колоди", а для мене це вміти розпізнавати людей. Якщо можна - хто бачить в мені колоду - вкажіть, я буду тільки радий її позбутись, але навіщо намагатись принизити, навіщо ображати і самому ображатись, навіщо мовчати, навіщо???? Ці слова я б хотів адресувати ще одній поетесі... Вірш гарний: Там "не не" - опечатки, одне "не" лишнє, словосполучення музика мовчання - це коли краще помовчати, ніж ляпати що завгодно, так? Це коли одним поглядом і відчуттям можна зрозуміти навіть на відстані? Це коли мова слова, ніщо в порівнянні з мовою любові...? Щасливі такі люди! Всього найкращого
Дякую, що вказав на опечатку. А ще дещо, що не помістилось у вірші - ніколи нікого не змушуй силоміць себе любити так, як тобі цього хочеться! Результат надто очевидний...
Гарний двовірш(це двовірш,як я розумію?),пані Наталю!Глибока думка в ньому закладена. Слово дійсно багато важить:воно може обнадіяти,а може і вбити.Тому зі словами слід бути обережними.Тільки слово,народжене в любові,здатне зігріти душу. Чудова тема,вдало втілена в поетичні рядки.
Дякую, Наталю! Я й справді спочатку написала першу частину, вирішила її закінчити словами "Буває мить - єдине важить Слово", та потім мене знову "понесло" і вийшло те, що вийшло, хоч я й розумію, що це цілком самодостатні два вірші, які, може, й не варто було зліплювати в одне. Єдине, що їх об'єднує - вони писались, як коментар на вірша Олега Завадського.
Справді, інколи слова бувають зайвими, а інколи їх так бракує. Гарно Ви змалювали цю тему віршем, побудованим на антитезі. Особлива дяка за епіграф, який обрали для свого твору.
Олеже, насправді цей вірш писався нині, як коментар до Вашого останнього, з цього все й почалося. Якщо якась тема мені близька і зачіпає душу - мене годі й стримати. Ось так завдяки саме Вашому маленькому віршику і народився мій експромт, за що Вам щиро вдячна!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
-1
Чудова тема,вдало втілена в поетичні рядки. 
