дякую, пані Катю... так... про Мазепу писано багато... і по останній його любові - топтпно-перетоптано... інтерпретовано... той же Пушкін... а що наш Сосюра - то й Пушкіна їхнього перевершив у "злопихатєльстві"... тут же - не власні домисли - моя "версія" вивірена на історичному матеріалі... тому, сподіваюся, Вам і надалі цікаво буде читати мою Кочубеївну...
пане Анатолію - це цікава і несподівана для мене інформація, що Ви читали раніше - отже, Ви заходили на "рожевий сайт"... рада такій новині... вирішила "перевидати" свою Кочубеївну... люблю їх обох...
так радію, пані Oksankо, що Вам сподобалася "зустріч" містична моїх улюблених героїв... і що маєте гарний намір читати й далі... сподіваюся не розчарувати Вас...
Наранок дощик землю окропив, Омив, очистив, укріпив у вірі, Бо кров Ісус свою за нас пролив, Щоб ми жили у злагоді і мирі... - дай Боже... я "засвічую" Вам усі 5 сердечок - з радістю...
цікаве враження Ваше... що ж... Шевченко, думаю, присутній якоюсь мірою у кожному з нас... такий приховано-потаємний механізм дії національного Генія...
любий пане Igor Korniychuk , не можу відповісти Вам під Вашим коментарем, бо не є користувачкою "Фейсбук"у і чомусь не хочу реєструватися в соцмережах... сама не знаю чому... але то деталі - я вдячна Вам за слова щирі Ваші і радію, що не обходите увагою трудів моїх...)))