Ох,давно я не був у Вас на сторіночці. І відразу в зиму заліз. Аж морозець підсвідомо десь по шкірі. Але зими холодної ще довго не буде. Тож насолоджуйтесь золотом осені.Щасти!
І боляче,і гірко. Стільки прожито-пережито, цілі покоління викошено, а народ, як у летаргічному сні. Байдужість, зневіра, безпам'ятство. Приходять нові пани,встановлюють свої закони, забирають і хліб, і землю. А ми мовчимо.
Цікавий образ - журба малює ґрати. Це погода наганяє смуток. Думки хороші. Почитав і коменти, і роздуми Василя. Може, голос сурми когось та й розбудить.
Погано, коли вимерзає душа. А ми вам засіємо сонця й тепла. Радий, що ще одна карпатська німфа осяє світлом своєї душі нашу поетичну оселю. Щиро вітаю!