Душевно, пісенно, гарно. Зауваження одне: у третій строфі в останньому рядку замість "мов" краще б ьуло використи "і" чи "та"., бо лірична героїня дійсно тягнеться думками до свого чоловіка, а не тільки уявляє це. І ще - у другій строфі у останньому рядку за змістом на початку краще б було використати "лиш" за змістом.
Прекрасні акварельні образи, що мов проглядають один крізь другий. Ось тільки суму забагато. Але гадає осінь у природі не перосте на осінь у житті. Усього вам найкращого, пані Наталю.
Мудрий і правдивий вірш, пане Іване. Зректись ще можна, а ось прибитися до чогось іншого доволі важко. Тому залишимось на боці сонця. І не накличемо бід
Чесно кажучи, злякався і не прочитав. Поезії притамані не формули, а образи. Теорітезувати звичайно можна, ніхто не заборонить, та краще вже писати. Ось така моя думка.