Гай завжди будуть при нас і пісня золота, і калинова віть вмита косими дощами і осяєна рідним батьківським сонцем, пане Іване. Із різдвом Вас Христовим.
Пані Наталю! Ваш новорічний вірш заколисує наче та казка. А вогник, запалений Вами, помітний буде у будь якому сузір'ї З новим роком Вас. Щастя, здоров'я Вам і творчого натхнення!
Гарнний вірш. Але й дуже тривожний, як наше сьогодення. Та, гадая, нинышня важка ноша перетвориться нарешты з тягаря на велику підтримку і усієї землі і усіх людей, пане Іване. Дуже сподобався ваш цей вірш. Натхнення Вам і успіхів.
Дозвольте додати деякі роз'яснення. Увесь вірш побудовано на трьох строфах. Рими двох перших рядків збігаються (ці). У першій використовується під риму (українці і чужинці) при чому у заперечливому сенсі. У другому це слова (поодинці і чужинці) а слово українці зовсім неприсутнє. Тобто як, українці будуть поодинці, вони щезнуть не тільки із віршованого рядку, але й з усього іншого. А ось, коли українці будуть (як пальці стислі у правиці) тоді їх ніхто і ніщо і ніколи не знищить. Ось такі мої думки з цього приводу.
Цей безкрилий Беркут із кійками ганьбить навіть свою назву, бо Беркут перш за все, злітає високо, а цей вище кривавої багнюки ніколи не підніметься. :up:.
Гадаю, трішечки помиляєтесь. Якраз молоде вино і грає найсильніше. А пророка нам мабуть і не треба. Цілком достатньо добрих чесних, найнятих самими нами менеджерів. А взагалі віш написаний добре.
Справжнє мальовниче полотно, пані, Наталю. Первині, ніде ще не бачені образи. Мене вразило таке цікаве поєднання, як "І так прозоро дихалось мені". Колись М. Горький у оповіданні "Челкаш" написав "Море смеялось" , і вся критика захоплювалась цим надзвичайним поєднанням. Гадаю, і ваш образ не меньш значущий. І взагалі дуже тонко, тепло і прозоро написано. Справжня англійська елегія у стилі так званої озерної школи,до якої належав славетний Вордсворт. Дуже сподобалось. Велике Вам спасибі.
Сама правда, аж моторшно стало. Та все ж сподіваюсь, що час тиранів усюди добігає кінця і далі будемо жити вірьно і щасливо, не рахуючи колосків. Спасидбі вам за вірш, пані Наталю. Моя мати колись опинилась у вирі цих подій. Її було послано збирати трупи. Після цього вона два тижні пролежала у гарячці. Про це у мене є вірш, розміщений на сайті.
Яке у Вас все рухливе, поспішаюче, пані Наталю! І навіть такі великі речі, як сонце, і річка співрозмірні з малою дівчинкою. І порівняння одне мене вразило. За звичай, щось порівнювається із Богом, а у Вас Бог порівнюється із явором. і від того стає дуже предметним, а тому близьким до людини. Ще багато чого можна аналізувати у вашому вірші, Та аналіз не дуже личить до Ваших почуттів і мрій, що наче струмін виплеснулись із вашого чудового віршу. Щастя Вам і натхнення!!!