а Ви праві, я все думала, бароко словотвірне - і так, і ні, таки, мабуть,готика,бо бароко милує кожне око, а готика... її треба відчути, навіть підготуватися до сприйняття
Я не знаю історії Ваших відносин на сайтах, пане Стожаре, мені подобаються Ваші вірші, у них є зерно, індивідуальність поетична. Але боляче, адже Ви, людина з тонкою поетичною натурою, згадуєте якісь відносини на інших сайтах. І Вас, і пані Роксолану я знаю тільки звідси. Пані Роксолана - цікава і неординарна поетка... Досі думаю, як школяркою, що поети надлюди(себе туди не відношу). Я тільки римую... А як доросла людина і не дуже поганий спеціаліст, думаю, що вони не тільки дзеркало суспільства, вони творці його. То яке суспільство, як поет і мужчина пише так про людину талановиту, бо десь, колись, щось.... Наша єдність на сайтах(нас - тут, когось - десь) - це єдність України. Єдність і позитив. А не намагання принизити один одного. Бо, справді, у кожного є свій читач, але погодьтесь, якщо вірші пані Роксолани потребують критики, то мої, треті, десяті - також і тим більш... Треба вміти усім її сприймати і удосконалюватись. Я вдячна Львівським поетичним майстерням, поетів з неї бачу і тут, де ця система критики і аналізу діє, ї ї чекаєш, боїшся і радієш. Бо це допомога. Мені особливо боляче, бо цей сайт, я сприйняла як рідний, бо наразі живу в Миколаєві, тому вибачте мені за такий розгорнутий опус. І правильно зрозумійте його причини. Баштанка - поряд, дуже часто жджу по роботі Баштанським шосе селами Жовтневого району. Тут - це як крихточка Півдня, яка є ПРОУКРАЇНСЬКОЮ. Хотілося б аби адміністрація сайту знайшла спосіб, а як на мене, знайшла людей, які, з точки зору адміна за порадою адмінів-2, а, можливо, це і вони ,є гарними знавцями, поетами І МАЛИ ПРАВО НА КРИТИКУ, ЗДОРОВУ КРИТИКУ НАШО] ТВОРЧОСТІ. З повагою. Не заганяймо, пане Стожаре, сайт у глухий кут.
А роздуми цікаві. Тільки хай Сонце України буде єдиним!
Пані Валю, віднесіться до всього більш філософськи.Кажу, але сама знаю, о це не так легко, ми всі люди досить емоційні. Не знаю, колись я витримала великі "атаки" на іншому сайті поетичному, рада, що тоді ще всі заочні мої друзі ( тепер ми з багатьма познайомилися) втримали від того кроку. Тому не варто. Справді, повірте. Буває, сайт того не вартий. Але цей вартий, аби на ньому залишатися,і Ви варті, аби Вас бачив Ваш читач, що звик до Вас, а це ж не тільки ми, ті, хто тут публікує.з повагою
Іро! Я до такого недоживу, аби спеціально хвалити,інкше б мала інше становище в суспільстві, от можу не проаналізувати недоліки,так, бо люди ображаються, іце погано,як і мене, щодо "читати в газеті" - варто змінюватись всім, пізнавати щось нове в різних формах. Якщо то любитель поезії....
у нас пані Ірино, справді різне сприйняття мови в різних регірнах, і щодо норм, але поезія Роксолани виходить за ці рамки, бо це справжня творчість, з неповторно характерними рисами, впізнавана. Колись писала дипломну по авторським неологізмам, знаєте, на той час не так багато їх було в укр мові, бо письменники були зашореними в рамки в радянські часи, тому мова наша багато втратила, адже неологізм - один з шляхів формування загальновживаної лексики, зараз складно й не зрозуміло, колись, а комусь і зараз ,гарно і просто; та що казати, для мене слово "пательня",тепер унормоване,залишається діалектним... у сприйнятті...
а я насолоджуюсь, може, як філолог за освітою, не тільки поезією, а оцією здібністю до словотворення - авторських неологізмів. Це вже саме по собі величезний талант.