Дорога пані Яно, вдячна за цей твір. В ньому чиста правда. Виплакалася, і ще раз перечитала. Страшно за неньку Україну і за її майбутнє. Поки правлять такі "недоучки"що й слова промовити не можуть,нам не легко прийдеться.
Як все могло б бути по іншому, якби не було війни. А може Господь посилає нам такі випробування,щоб ми чомусь навчились, одумались? Гарний вірш ,для роздумів.
Спасибі, це історія мого дідуся, який за Сталінськмх часів провів у тюрмах 10 років за одну-єдину фразу"СЛАВА УКРАЇНІ!", сказану в полі, але почуту кимось ...(була анонімка в сільраду,арешт, суд). Він все життя організовівав підпільні збори для молоді, розповідав їм історію України,не модифіковану москалями, а ту справжню.( Ми малими малювали тризуб на піску, а потім затерали,щоб не було видно. ) Ми знали на пам"ять гімн України , який при каганці співали у розваленій сусідській хаті. Головне,що ніхто із дітей чи їх батьків діда не видали. А в 90_ті роки був жорстоко побитий нелюдами, яким не до вподоби була вільна Україна, релігія, відкриття давно закритої церкви.