Фонтан мелодій. На бруківці дощ
Натхненно витанцьовує, вальсує.
Граційні па у ритміці підошв,
Де парасольки позабуто всує.
Старенька вулиця віолончель
До рук узявши, розсипає ноти
На поспіх балансуючих плечей
Краплинами вогкої позолоти.
І ми удвох, забувши геть про все,
Шалено несемося теж у танці
Під зливою фонтанових пісень,
Дощу липневого щасливі бранці.
(30.06.13)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Asedo1949: Дуже дякую за розуміння, п. Таміло, та і з Вашими словами не можна не погодитися, але так влаштований наш світ і лиш одному Богу відомо як правильно, і що кожен народ має
leskiv: Правдиві Ваші слова, пані Катерино. Та я, на жаль, розчарувалася не тільки в своїй рідні в Росії, але й в сестрах в США. Ті також зайняті лише своїми собачками, а на наше горе їм глибоко начхати. І це
та
у Вас 
0
Фразу "віолончель до рук узявши" виділи комами, бо це зворот. 
Дивокрапельна лірика! 
