Фонтан мелодій. На бруківці дощ
Натхненно витанцьовує, вальсує.
Граційні па у ритміці підошв,
Де парасольки позабуто всує.
Старенька вулиця віолончель
До рук узявши, розсипає ноти
На поспіх балансуючих плечей
Краплинами вогкої позолоти.
І ми удвох, забувши геть про все,
Шалено несемося теж у танці
Під зливою фонтанових пісень,
Дощу липневого щасливі бранці.
(30.06.13)
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Фразу "віолончель до рук узявши" виділи комами, бо це зворот. 
Дивокрапельна лірика! 
