ВСЕ ДАВНО ВІДЦВІЛО, Я ЗАПІЗНО ДО ТЕБЕ ВЕРТАЮ, ОБЛЕТІВ БІЛИЙ ЦВІТ, ЩО НА ЯБЛУНЯХ БУВ,НАЧЕ СНІГ. ЯК СТРАЖДАВ Я ТОДІ, ЯК Я ВИЖИВ БЕЗ ТЕБЕ,НЕ ЗНАЮ, ДЕСЯТЬ ЗИМ, ДЕСЯТЬ ЛІТ,ТОЖ ДОЗВОЛЬ ПОКЛОНИТИСЬ ДО НІГ. БУЛИ КОСИ ТВОЇ, МОВ КОЛОССЯ В ЖНИВА,ЗОЛОТІЇ, А ТЕПЕР СИВИНА ЇХ ПОКРИЛА,НЕНАЧЕ ТУМАН, ХТО ВІДДАСТЬ ТІ РОКИ, ХТО ПОВЕРНЕ НА ЩАСТЯ НАДІЇ, КОЛИ В СЕРЦІ ІЩЕ ТАК БАГАТО НЕЛІЧЕНИХ РАН. Я ЗНУЩАННЯ ТЕРПІВ, І КАЙДАНИ,ЩО РІЗАЛИ РУКИ, І ВАЖКІ ЛАНЦЮГИ,ЩО ХОДИТЬ НЕ ДАВАЛИ МЕНІ, РАДИ ДНЯ ЦЬОГО ЖИВ, І МОЛИВСЯ,ЩОБ НАША РОЗЛУКА, ЗАКІНЧИЛАСЬ СКОРІШЕ, І В ОЧІ Я ГЛЯНУВ ТОБІ. Я НЕ ВБИВ І НЕ ВКРАВ,НЕ ВЧИНИВ Я НІЯКУ ПРОВИНУ, Я ЛИШ ПРАВДИ ШУКАВ,ТА НЕМАЄ У СВІТІ ЇЇ, Я НАЙБІЛЬШ ЗА УСЕ ЛЮБИВ НЕНЬКУ СВОЮ-УКРАЇНУ, І ЗА ВОЛЮ ДЛЯ НЕЇ, ЖИТТЯ НЕ ЖАЛІВ БИ СВОЄ. БОГУ ДЯКУЮ Я,ЩО СЬОГОДНІ ПРИГОРНУСЬ ДО ТЕБЕ, ЗАЦВІТУТЬ ЩЕ САДИ ,ЗАКОЛОСЯТЬСЯ ЗНОВУ ПОЛЯ, ЖУРАВЛІ ПРОЛЕТЯТЬ У БЕЗХМАРНОМУ СИНЬОМУ НЕБІ, І Я ВІРЮ,ЩО ВСТAНЕ З КОЛІН УКРАЇНА МОЯ.
| 
у Вас 
1
! Болісно,правдиво,щемно ...
