Дякую щиро за відвідини! Дійсно, це камінь спотикання - збіг приголосних, у звичному мовленні ніколи на це не звертаєш уваги... Прийменник вилучив, а от "то.. то..." не хочеться, бо тоді перестає так чітко вирізнятись непередбачуваність подій... З повагою!
Щиро Вам дякую за небайдужий коментар. Прочитав, що у поетичному творі допускається для прикметників, наприклад, як у пісні: чорнії брови, карії очі... Але я згоден, тому змінив... Прийменник забрав. Всього Вам найліпшого!
"Як у бруньках тихо перемовлялись" - так торкнули ці слова... Жаль, а, може, й добре, що все так відходить. .. Але я не мирюсь з цим словом: "Осінь гордує своїм падолистом " - не може вона так думати...