Ти не сумуй, ти тільки
не сумуй!
І знай, не вічна ця зима
холодна.
Вона мине, і знову
безтурботно
Весна прогляне сонцем крізь пітьму.
І знову юні, підем, як
колись
Стрічати разом у степу
світанки.
Благаючи:
О,земле-самобранко!
Свої дари впритул до
нас наблизь.
Врази і нас, і весь
широкий світ
Нечуваним по щедрості
врожаєм,
Щоб не було нестатків
у державі,
Щоб розквіла
вона, мов дивоквіт.
Нехай останнє листячко
зрива
Холодний вітер,.. ми ще
відсвяткуєм
Прихід весни, зозуля
закукує,
І всіх нас пригорне
доба нова.
18.10. 2013
| 
у Вас 
1
Так оптимістично і світло! Теж маю вірш з такою назвою, який закінчується словами: 
теплі роздуми 
