Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині, хоча там була трохи інша ситуація. Геббельс відпочиває.
Дуже правдивий і щирий вірш. Особливо сподобалися останні строчки. Думається, що смерті боїться більшість людей, але боїться по-різному: одні йдуть на бій, усвідомлюючи неминучість кінця, а інші, як той, що в кремлі, посилає на смерть інших, ховаючись за їхніми спинами, певно думає, що Кістлява його в бункері не дістане. Ну, це ми ще побачимо.
Моє Вам шанування. Навіть не уявляю, як можна в Україні "лупати сю скалу". На щастя, я не мала ніяких справ з судовою гілкою нашої влади аж до виборів 2004 року, коли необережно сказала в учительському кабінеті, що буду голосувати за Януковича, бо не хочу війни в Україні і тільки. Дехто почув і в результаті на мене сфальшували справу, як на шахрайку (голоси вкрала). Там була ціла історія. До сих пір пам"ятаю, як прокурор кричала на засіданні суду:"Та шо вона каже, що її на дільниці в другому турі не було, а підпис хто ставив? Печатка ж мокра?" Довелось панам присутнім, судді і прокурору (адвоката мені не дали, певно, що і так було ясно, що я - жахлива злочинниця), що підпис у мене видурили в школі і поза виборчою дільницею. Ну, хто ж вам повірить?!Правда, тоді влада між собою домовилась, бо таких, дурненьких, багато було, і мене не посадили на від 5 до 8 років за шахрайство. Помстилися іншим чином. Але мені довелось проштудіювати не тільки Конституцію і всі закони щодо виборів (я й уявлення до того не мала). То ж я співчуваю панам адвокатам. Нелегка це робота -чесним адвокатом бути.
Щиро дякую за коментар. Мені ще нічого, я - в центрі України, сюди, дякуючи нашим воїнам та закордонним ППО, ще не дуже долітає. Тільки дуже шкода наших громадян, хто на прифронтових територіях і хто в окопах. Вони проходять через величезні випробування, а думки важкі про це спати не дають. Все життя жила серед росіян, серед родичів також є росіяни, але я ніколи не думала, що на старості житиму в такий жахливий період. Це пригнічує більше, аніж думки про те, де заробити гроші, щоб дотягти до пенсії.
Щиро дякую за коментар. Людина творить серцем, а ШІ - розумом, без усяких, там, з його точки зору, непотрібних емоцій. Ну, що ви хочете з шматка залізяки з усілякими проводами та схемами?! Хоча... поживемо-побачимо. Може, наші майбутні ШІ будуть створені поетами. Отоді для нас, борзописців, настануть невеселі часи. Ну, я до того часу не доживу.