В сусіда квітне вишня біля хати.
Засипали подвір"я пелюстки.
Розносить вітер задерикуватий
Тих ніжних квітів аромат п"янкий.
Та що це? Що? Немає там хатини.
Лиш урвище глибоке й бите скло.
Упала бомба, знищила родину.
Від обстрілу згоріло все село.
Стоїть та вишня, ніби наречена,
В розкішному, казковому вбранні.
Якимось дивом вишня та спасенна.
А люди не вціліли у війні.
Не будуть милуватися плодами
Сусід, його дружина і сини.
Одна лиш бовваніє біля ями
Самотня вишня - залишок війни.
О, люди! Що це коїться у світі?
Невже нам кара Божа за гріхи?
Усюди війни йдуть несамовиті
І гине люд простий і дітлахи.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
