І скільки б не пройшло натхненних років, Усе, що вмію, втілюю, роблю, Життя вдихнувши, з перших дрібних кроків Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Співала Ти прекрасні колискові, У мене вклала душу всю свою, За ніжність, ласку і слова казкові Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Добра навчила, людяності, сили, Твоїх наук я вже не розгублю, За те, що на руках мене носила, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Цілую губи, щоки, скроні, руки, Я посмішку Твою боготворю, Ти мого щастя вічна запорука, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Для Тебе жити я не перестану, Щодня чоло до Тебе прихилю, Обіймами до серденька пристану, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… І ні одні шалені буревії, Не стишать в грудях ту Любов мою, За всі надії, віру і за мрії, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Гарний вірш. Мати - найближча і найдорожча людина в житті.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
1
