І скільки б не пройшло натхненних років, Усе, що вмію, втілюю, роблю, Життя вдихнувши, з перших дрібних кроків Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Співала Ти прекрасні колискові, У мене вклала душу всю свою, За ніжність, ласку і слова казкові Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Добра навчила, людяності, сили, Твоїх наук я вже не розгублю, За те, що на руках мене носила, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Цілую губи, щоки, скроні, руки, Я посмішку Твою боготворю, Ти мого щастя вічна запорука, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… Для Тебе жити я не перестану, Щодня чоло до Тебе прихилю, Обіймами до серденька пристану, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю… І ні одні шалені буревії, Не стишать в грудях ту Любов мою, За всі надії, віру і за мрії, Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Гарний вірш. Мати - найближча і найдорожча людина в житті.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
1
