І скільки б не пройшло натхненних років,
Усе, що вмію, втілюю, роблю,
Життя вдихнувши, з перших дрібних кроків
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Співала Ти прекрасні колискові,
У мене вклала душу всю свою,
За ніжність, ласку і слова казкові
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Добра навчила, людяності, сили,
Твоїх наук я вже не розгублю,
За те, що на руках мене носила,
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Цілую губи, щоки, скроні, руки,
Я посмішку Твою боготворю,
Ти мого щастя вічна запорука,
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
Для Тебе жити я не перестану,
Щодня чоло до Тебе прихилю,
Обіймами до серденька пристану,
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
І ні одні шалені буревії,
Не стишать в грудях ту Любов мою,
За всі надії, віру і за мрії,
Тобі, Матусенька, я дякую… Люблю…
|