SITE LOGO
Вт, 05.11.2024, 12:28
Меню сайта
Наш опрос
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607
Главная » Комментарии пользователя [ivanpetryshyn]

Найдено комментариев: 653
Показано комментариев: 361-390
Страницы: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 ... 21 22 »

avatar
0
293 ivanpetryshyn • 22:15, 27.08.2015 [Лінк на твір]
дякую: то думаймо! і других підбадьорюймо думати.
avatar
0
292 ivanpetryshyn • 22:14, 27.08.2015 [Лінк на твір]
respect yyess
avatar
0
291 ivanpetryshyn • 22:14, 27.08.2015 [Лінк на твір]
професор- то звання; у США несправжніх професорів не буває!
avatar
0
290 ivanpetryshyn • 22:12, 27.08.2015 [Лінк на твір]
prigun1
avatar
0
289 ivanpetryshyn • 22:11, 27.08.2015 [Лінк на твір]
83 dankeshon
avatar
0
288 ivanpetryshyn • 22:11, 27.08.2015 [Лінк на твір]
respect 55555
avatar
0
287 ivanpetryshyn • 22:09, 27.08.2015 [Лінк на твір]
za
avatar
0
286 ivanpetryshyn • 22:07, 27.08.2015 [Лінк на твір]
aiwan-offtopic
avatar
0
285 ivanpetryshyn • 22:05, 27.08.2015 [Лінк на твір]
1_004
avatar
0
284 ivanpetryshyn • 22:05, 27.08.2015 [Лінк на твір]
5
avatar
0
283 ivanpetryshyn • 22:01, 27.08.2015 [Лінк на твір]
55555 thank_you
avatar
0
282 ivanpetryshyn • 22:01, 27.08.2015 [Лінк на твір]
respect table-2
avatar
0
281 ivanpetryshyn • 22:32, 25.08.2015 [Лінк на твір]
дякую.
avatar
0
280 ivanpetryshyn • 22:32, 25.08.2015 [Лінк на твір]
дякую.
avatar
0
279 ivanpetryshyn • 22:31, 25.08.2015 [Лінк на твір]
дякую.
avatar
0
278 ivanpetryshyn • 22:31, 25.08.2015 [Лінк на твір]
дякую.
avatar
0
277 ivanpetryshyn • 22:29, 25.08.2015 [Лінк на твір]
признаюся Вам щиро- якщо це пошук, то це - пошук у словниках моєї голови.
дякую.
wave
avatar
0
276 ivanpetryshyn • 23:01, 22.08.2015 [Лінк на твір]
za ysi_razom wave s-9
avatar
0
275 ivanpetryshyn • 22:57, 22.08.2015 [Лінк на твір]
bv ca da-48 haha
avatar
0
274 ivanpetryshyn • 22:54, 22.08.2015 [Лінк на твір]
1_004 83 davayte_jit_drujno dont fbab
avatar
0
273 ivanpetryshyn • 03:20, 20.08.2015 [Лінк на твір]
що ви маєте на увазі під "пошуком"?
avatar
0
272 ivanpetryshyn • 03:19, 20.08.2015 [Лінк на твір]
дякую!
avatar
0
271 ivanpetryshyn • 03:19, 20.08.2015 [Лінк на твір]
дякую!
avatar
0
270 ivanpetryshyn • 04:01, 11.07.2015 [Лінк на твір]
yyess
avatar
0
269 ivanpetryshyn • 20:06, 05.07.2015 [Лінк на твір]
respect
avatar
0
268 ivanpetryshyn • 03:54, 30.06.2015 [Лінк на твір]
хрести здирали,куполи - додолу:
такий був час-молились обабіч,
там ангели стоялипліч-о-пліч,
а надто-вчені ті немали й віч.
проблема не в хрестахі не в церквах:
вони були, і є, ібудуть,
якщо їх потребуютьлюди,
якщо в серцях- ілюдяність, і страх.
Бог дав, Він допомігщось зрозуміти,
але, на жаль, тихзвивин ще замало-
хтось любить гроші,хтось золото, хтось сало-
а от Людини у Христіне люблять-
що краще, що добріше-зразу гублять:
мовляв, будь хлопче,як усі,
бо так заведено умирі на Русі!
багато тих багатих, ачи - мало,
то - не важливо, боважлива єдність і повага,
а багатьох тороз'єднала брага,
або горілка, абоякась "водка"...
й куди важливіші є"шмотки"-
мені так добре, то й- дарма!
у нас єдиності нема.
у кого є достатки-той не кращий,
але отак-то думаєбідняк,
а, в кого є маєтки,каже, що бідняк- ледащо,
і зневажає вас ні защо,
хоча до тих жемолиться ікон.
багатий - герцог,бідний - лиш слуга,
їх не єднаєрайдуга-дуга.
сімейні неполадки -просто від зневаги:
від заздрості, відревнощів, брехні,
які настоюються накрутім вині,
на твердовірінедовірства й прикидання,
але роса холодна гинез рання,
і ницість вся стаєвідома всім,
якщо ми брешемо, топравди не просім!
колишній"хтось" стає 
"ніким",

бо брязкіт золотазакрив і очі й вуха-
а, далі - то сім'їрозруха,
бо маєш мати, щобибути "кимсь",
а, як не маєш - то тилише злидар,
або недоросток, чи"би’дляк".
в кінці-кінців, любовстає туманом,
бо, як насправді, тоїї й нема,
і, той, хто мислився,з початку, паном,
стає то божевільним,то дурним,
бо замок й авто нестоять за ним.
а всі науки, віра іморалі
оцінюються тільки якчисло,
і не важливо, якгребе весло,
важливо- скількиґрейцарів за нього,
хто його знав, хтозапитав у кого,
хто дав веслурекомендацію,
князь з Кюльна чи самграф із Лаціо.
 
Іван Петришин, ААП,АА
avatar
0
267 ivanpetryshyn • 03:52, 30.06.2015 [Лінк на твір]
vides subter, si tibi placet!
avatar
0
266 ivanpetryshyn • 03:51, 30.06.2015 [Лінк на твір]
ні, не слова, априклади дорослих,
суспільства справжнійінтерес до доль
зробити можуть ітіла, і душі рослі,
й навчити молодь, вчому їхня роль.
пуста балаканина провелике,
прекрасна демагогіячудес
молодь не змінює, несіє ані жито, ні овес...
я не писав, що всі-негідні,
ну, от, наприклад,хоч би ви-
так пишете, мовсе'стра рідна,
а мова - мов нагідкаміж трави.
отож бо є, що тойтроянди цвіт
не мав би жевріти зкамінної дороги,
а мав би він буяти наввесь світ
в саду чудесному,знімаючи тривоги.
а ружа та росте,чомусь, на каменищі,
ми кричимо: "одиво із чудес!"
небуло ратаря, щобцвіт зростить, де слід?
і виріс цвіт міжасфальтових бід?
ну, подивились всі, йпішли всі на обід,
а, завтра, пелюсткивпадуть додолу-
ніхто і не згадатроянди долю,
яка так рвалася наволу-
асфальт скував їїжиття,
та не до того- ми проюначе майбуття.
avatar
0
265 ivanpetryshyn • 16:34, 28.06.2015 [Лінк на твір]
палач то той, хто убива життя,
хто вершить правосуддя неправдивих,
а творимо ми їх самі в уяві,
а, потім, їх приводимо на світ,
бо хочемо купатись в щасті-славі,
не поважаючи нікого окрім себе,
і думаємо, що для нас лиш- Небо,
а решта- то сміття, нелюди,
металобрухт: в - смітник! на злам!
Достоїнство судилось тільки нам!
ми заслужили. а, отой, то -ні!
ми- проти рабства в ярмовій війні.
бо ми тут- хтось: будинки, гроші й гроші...
у нас є гроші, то тому ми і хороші,
а в нього, так, грошей нема.
що обіцяли в церкві, все забудь!
у нас, як в Лєніна, єсть інша путь:
брехать про інших і хвалитися собою-
ми- всі за рівність, у рабському двобої.
вчимо дітей неправди- хочемо добра,
тому Адам й зостався без ребра.
Ivan Petryshyn, AAP, AA
avatar
0
264 ivanpetryshyn • 16:25, 28.06.2015 [Лінк на твір]
чи до душі, чи, може, ні-
кіно- в театрі, а театр- в "кіні",
те, що з початком, має і кінець-
бо простір й час обмежені Землею,
для нас позичили хвилини у Бореїв,
години- у дощів, роки- у сонця,
і, якби ти не витягав Веретено Часів,
ніхто Нить Віку довшою зробить не вмів-
вона- не еластична, рветься просто,
її вкорочує і подув вітру,
чи одягаєш ти Чалму чи Мітру-
усе одно, вона розтає в синяві,
вона зіллється з масою Сторіч,
і лиш, на мить, ти будеш віч-на-віч
із Часодержцем, що тобі всміхнеться,
подумаєш, що це- кіно, що і воно минеться,
а буде це твоя остання роль,
останній вихід до своїх сусідів...
а, ти Актора нині десь не видів?
пішов актор до полум'яних зір:
зійшов до Гір, або пішов у Бір-
не віриш? перевір.
о, глядачі - то діти? - кажеш Зоревидцю?
так, вготували ми для них Вертеп,
і міні-п'єски, чим частували й нас,
поняття про Добро, про Щастя, про Парнас,
і про Олімп, Ґеґланю і Ягу,
про Пристрасть і пекучую Жагу,
про все те, що дали і нам-
погане й добре- гірч і мед,
про Кривду й Правду, й Справедливість,
про Випадкове і про Диво,
про Гарне і Потворне, Правду й Лжу,
про, що Час летить, а я лише біжу
за Маревом обіцяним Любові,
і падаю в болото, де Корова
Часів і Ширі шкандибала тихо,
а, там - жде Пек і Лихо,
яке ти мусиш змінити на Талан,
бо як не зміниш, борсатимешся в багні,
і бачитимеш Маяччя вогні.
порви нещастя нитку, виплети нову,
зроби із неї титяву,
націль свій лук
на вісників Неправди,
їх подолаєш- Радість повернеться,
триниття Парок не завжди снується
так, як ти хочеш, бо ткачів багато,
багато й ницих, що грають ролі брата,
або сестер, або незмінних друзів,
плекаючи, насправді, змій-отрути-
будь пильним: їх не видно і не чути-
вони й нащадкам вже готують п'єси,
і пастки, і варять зло-зілля,
і Пек з Недолею гуляють вже весілля,
щоб дати світові новеньких пекенят,
щоб все змінити на свій лад,
Сварки- їх кращі лицедії,
які найняв сусід для дії,
щоб Самолюбству переплутать Мрії,
щоб показати ниць місцевих брехунів,
щоб показати, що затійник сварок- просто "ніц",
дурне лоша без поводів і "ліц".
тоді, розігрується карта "ти-ніхто!",
і "так всі роблять", і "до мене не
мішайся",
"до міїх друзів - не ходи і не дзвони!",
бо "хочу так, бо так хотять вони",
і " в мене тут нема вини!",
"себе вини!" -
не треба і війни!
усе це- складно, та занадто просто-
нема Любові і нема Поваги,
бо міряти їх стали срібло-злотом,
щоб впасти у нове болото!
о Сором? той очей не виїсть,
бо він - не дим, він - плетиво інтриг,
і, скільки б Зло не прочитало книг,
воно побачить тільки лиш валюту,
його девіз то - "мати!", а не "бути!",
тіка брехун від полину та рути,
й, глитає, вперто, Підлості андрути.
чи вийдуть Люди із Дітей, чи ні?
та ми ж для них Театр відбудували,
й Кіно, і Танце-дром,
ми- у війні
самі з собою- казав колись Премудрий Ром,
ми все примножували й додавали,
тримали на прийдешнє, аж,
як виявилося, то все- проєкти Саж,
простий масаж
голів й мізків невмілих,
для нас все чорне було білим,
а усе біле було чорним-
то чом чекаємо реальних?
після ремонтів капітальних
і швів, і процедур всіх госпітальних,
усім потрібен ще один ремонт.
усім - угору! на - Бель Монт!
овації - то тільки руко-плескіт,
а рідні ті, хто кидає в сміття,
якщо погана п'єса й ролі- прикидання,
то дайте відповідь на це питання:
" нащо було те обзивання?
той скандалізм? ті міні-сцени?
ті крики, лайка та образи?"...
хтось тихо робить десь намази,
хтось молиться в пусте повітря,
чекаючи на довголіття,
бо думає, що він - правий:
хороший, ніжний і живий,
а іншому- пора піти
у жебри, в Тартар чи світи.
не любимо ми Правди,
але Правди ждемо,
бо думаємо, що вона - за нас,
що закупили ми Олімп й Парнас,
і, навіть, майже Вирій,
ми мислимо, що ми є люди,
а, для других людей, ми- звірі!
ні, ніжна квітка не чека тирана,
вона не хоче в глечик із водою,
бо та вода- життя омана,
розмова із самим собою.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz