SITE LOGO
Сб, 23.11.2024, 11:18
Меню сайта
Наш опрос
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162
Главная » Комментарии пользователя [miknech]

Найдено комментариев: 1930
Показано комментариев: 1501-1530
Страницы: « 1 2 ... 49 50 51 52 53 ... 64 65 »

avatar
1
430 miknech • 23:16, 18.11.2014 [Лінк на твір]
У Всесвіті стільки зірок, що нам ніколи не злічити. Стільки ж і слів про кохання. Тож скільки б ми про нього не говорили, всього однак ніколи не скажемо. Цим воно й прекрасне. А ще тим, що дарує, як є на те воля Божа, тобі на землі найріднішу людину. Незалежно від віку. Незалежно навіть, чи доля подарувала спільність. Головне - воно дарує душі близьку душу.
avatar
0
429 miknech • 23:10, 18.11.2014 [Лінк на твір]
Бог дав нам світ, аби ми могли створити з його краси красу свою. На жаль, ми поки що більше псуємо ту красу, ніж примножуємо. А світ дійсно прекрасний, бо інший нам навряд чи судилося побачити за цього життя. І вже завдяки лиш цьому він найкращий.
avatar
0
428 miknech • 23:04, 18.11.2014 [Лінк на твір]
55555 hands
avatar
1
427 miknech • 23:03, 18.11.2014 [Лінк на твір]
Я схиляюся перед Вашими віршами, пані Наталю. Справжня висока поезія. Вищої проби.
avatar
1
426 miknech • 23:51, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Може, й відповість Москва, але навряд чи скоро. Багато чого залежить від нас самих, стоячих перед Москвою і супроти неї.
avatar
0
425 miknech • 23:48, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Україна буде - це факт. Але при наших владцях, вічних поборниках крісел, власної калитки і пустопорожніх обіцянок - чи буде вона такою, як мріяли ті, хто поклав за неї свої тіла і душі?
avatar
0
424 miknech • 23:45, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дуже образно і метафорично. От тільки наголоси стрибають, що дещо псує враження при прочитанні.
avatar
0
423 miknech • 23:43, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дійсно кажуть, що коли Бог насилає на нас халепу, то ще до всього забирає й розум. От так і нині в Україні. Ніж малася влада працювати на випередження, мобілізувати себе і країну на протистояння загрозі, то вже місяць ділять крісла, власний імідж і казна-що. А ми - як на роздоріжжі. Висновок один - не щастить нашій державі на верховодів. Дійсно, що верховоди, по верхах усе та по верхах, а в гущу - не вміють. Чи не хочуть. Чи просто їм це не вигідно.
avatar
0
422 miknech • 23:37, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Взагалі-то за стилем це більше схоже на народну пісню, а не на байку. Втім, текст добрий і насичений змістом. Хоча, як на мене, ворони не дуже потерпають від нестачі їжі взимку, оскільки харчуються всім. От птахи, які харчуються насінням, ті взимку дійсно страждають. Але це відносно вибору, так би мовити, героїв байки, а сама по собі думка вірна.
avatar
0
421 miknech • 23:33, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Просто добре і мудро.
avatar
0
420 miknech • 23:31, 17.11.2014 [Лінк на твір]
У природі так заведено, що на покинутих землях зазвичай першими поселяються будяки. А потім вони зникають і землю опановує різнотрав'я. На жаль, у людському житті таке відбувається не часто. "Розтанути у поклику віків" - така наша всіх стежка. Але за різнотрав'я варто поборотися, аби його побачити хай і востаннє.
avatar
0
419 miknech • 23:25, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
418 miknech • 23:25, 17.11.2014 [Лінк на твір]
"Печаль, якщо довго в голові" - то це депресія. А коли вона приходить періодично - це нормальне явище. Так влаштована людина, щоби рухатися по колу від радості до печалі й навпаки.
avatar
0
417 miknech • 23:24, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пане Петре. Твір, дійсно, філософський, бо саме життя вже є філософією.
avatar
0
416 miknech • 23:23, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Моя подяка за Вашу увагу.
avatar
0
415 miknech • 23:23, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Погоджуюсь, пані Катерино. У Вас вийшов добрий вірш-відповідь. Його можна було б і виставити на сайті, як окремий твір.
avatar
0
414 miknech • 23:22, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Напевно, нічого не треба приховувати. Але справа в тім, що не можна перебувати в суцільній безперервній радості. Тому інколи ми й відпливаємо на кораблях печалі. Аби знову повернутися до радості. Про це, напевно, й вірш. Дякую за увагу до моїх думок і висловлення своїх.
avatar
0
413 miknech • 23:20, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пані Наталю. Взагалі-то, правити свтом дияволу дозволяємо, напевно, ми самі. Тому й хочеться повернутися до світу сміху і добра.
avatar
0
412 miknech • 23:11, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую за розуміння.
avatar
1
411 miknech • 23:32, 15.11.2014 [Лінк на твір]
Іноді коротко можна сказати дуже багато і барвисто. Як у даному вірші.
avatar
0
410 miknech • 23:28, 15.11.2014 [Лінк на твір]
yyess
avatar
0
409 miknech • 23:26, 15.11.2014 [Лінк на твір]
Цей вірш вартувало б виставити на сайт, як окремий твір. Їй-богу, чудовий.
avatar
0
408 miknech • 23:58, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Кращі ми чи гірші - напевно, не важливо, аби лиш ми були і несли власне слово. Від нелюбові до любові.
avatar
0
407 miknech • 23:56, 14.11.2014 [Лінк на твір]
У єдності сила - це правильно. Але й у кожному з нас криється ота можливість єдності. Відкинемо, не пробудимо - лишиться тільки в уяві. Єдність - це не тільки потяг до єднання, це вибір кожного з нас, аби міг бути спільний вибір. Ваші вірші, пані Наталю, будять і будять думки. Дякую.
avatar
0
406 miknech • 23:52, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Повернись - це слово чомусь схоже на журавлиний клич. Коли йдуть чи й не назавжди кохані, як журавлі восени, наші душі птахами летять услід і, не наздогнавши, журливо курличуть.
avatar
0
405 miknech • 23:48, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Невеличке оповідання у віршах. Щемливе, життєве, журливо-задумане.
avatar
0
404 miknech • 23:39, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
403 miknech • 23:39, 14.11.2014 [Лінк на твір]
Правду мовите, пані Людмило.
avatar
0
402 miknech • 22:47, 13.11.2014 [Лінк на твір]
Все вірно сформулювали, пані Ірино. Але от у другому катрені я не зміг ухопити думку, як мовиться, за хвіст.   "Переписане зло перетвориться в муки і затягне в сміття, де народне крило" Я чомусь ніяк не можу "догнати", чому народне крило у смітті. Може, одруківка у слові "де". Може, там має бути слово "все", тоді ясно, що переписане слово затягує у сміття і народні думки, і сам народ.
avatar
0
401 miknech • 22:40, 13.11.2014 [Лінк на твір]
Якщо хочеш бути поетом, не думай про славу чи блага з неї. Просто пиши. Для душі. І станеш ним для самого себе. І це буде твоя перемога. А люди... А люди хай як хочуть, то читають, а хочуть, то пройдуть повз. Це моя, пані Наталю, думка, до Вашої дискусії з пані Іриною. А про роздвоєне серце, то, може, це й так, але я навпаки, чую себе цілісним, коли творю, а коли ні - то ніби розпадаюся на частини і пропадаю у безвісті. У кожного свої відчуття, головне, що вони є. Отже, маємо щиру душу. Отже, поети. А класик чи аматор - то така дрібниця, що навряд чи нею варто затуманювати думку. Пишімо, як слово йде на ум - а все інше у волі Божій.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz