Дивлюсь на світ. Який же він прекрасний!
Хто ж змалював картину цю живу?
Хто перевершить барви завжди вчасні ,
Весни і літа, осінь і зиму!
Нема мистця ,щоб силою творіння,
Зумів пустити все у кругобіг,
Так ,щоб причина не чинила тління,
А повторяла свій за планом біг.
Яке ж це диво, і яка ж це велич!
А ми байдужі, ніби це ніщо.
Ми в поспіхах не бачим, бо дій безліч.
Така краса! Ми зайняті! Пощо?
Господь творець , мистець усього світу!
І що б людина не додала тут,
Це лиш повтор того ,що вже в орбіту
Запущений майстерно Ним маршрут.
| 
у Вас 
0
