ми- не кращі, ми- не гірші: ми читаєм й пишем вірші, добрі ми- то неважливо, бо ми також хочем дива, лиш би власне несли слово до сусіда й від сусіда, від бабусі- аж до діда, а від діда - до небоги, щоб росли корові роги, від небоги- до дівчини- про прикраси і машини, від дівчини- до мужчини, як живуть другі дружини, як живуть чоловіки, чом не довгії віки. від крамниці - до сільради, щоб отримати пораду, запитати, чом без ладу молоді ходять до саду, і до саду, і до клубу, й поклоняються там дубу, дубу, сосні і березі, і чому не всі тверезі. чом усі- політикани, та не всі купують сани. понесімо слово власне, музикальне і прекрасне. не питаймо про погане- матимемо більше шани. Іван Петришин
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
