Сб, 23.11.2024, 14:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Філософам
 

Я з печалі роблю кораблі

Кораблі ви мої, кораблі,
Що змайстровані з дум і печалі,
Чом несете мене від землі
В океани скорботи все далі?
 
Ну навіщо мені океан,
Що згубив я у ньому? Не знаю.
Де на цих кораблях капітан,
Поверніть до землі, я благаю.
 
До землі, де сміх в росах заснув,
Щоб дзвіночком дзвеніти по тому,
У той сміх з головою б пірнув,
Тільки ж світ присягнувсь не святому.
 
І вже тоне земля у дощах,
І красу свою топить в калюжі,
І вже світ весь чомусь у прищах,
Хоч квітчав своє личко у ружі.
 
І вже люди на всенькій землі,
Що день кожен за свято вважали,
Зло чомусь не ховають в імлі,
Хоч раніше, здається, ховали.
 
 Що це сталось – не тішить земля,
Сміх десь зник, а дні скиглять, мов звірі,
І душа розгубилась моя
У любові до світу і вірі.
 
Тож несіть ви мене, кораблі,
В океани скорботи все далі,
Щоби я знудьгувавсь по землі,
Щоб завив від розлуки й печалі.
 
І тоді, як на землю верну,
Забринить сміх дзвіночками стиха,
І я в нього з любов’ю пірну,
Хоч і знатиму – світ не без лиха.
 
Хоч і знатиму – світ у дощах
Топить землю, як пташку, в калюжі;
Хоч і знатиму – світ у прищах,
Бо сколовсь, як квітчався у ружі.
 
Хоч і знатиму, що на землі
Люди свято на будні зміняли,
А як зло хоронили в імлі,
То й добро там навіщось сховали.
 
Хоч і знатиму – світ не святий,
Бо святим і не в змозі він бути,
Я любитиму світ і такий,
Бо й у ньому сміх інколи чути.
 
Що ж, як вічного сміху нема,
Бо землі без хмарини не жити,
Бо як снігом не кине зима,
То не зможемо й веснам радіти.
 
Тож, як згіркне любов до землі,
Сміх же тішити слух перестане,
Я з печалі роблю кораблі
І в скорботи пливу океани.
 
Ой, печалі мої кораблі,
Світ без вас мені не покохати,
Якщо дано любов до землі
В океанах скорботи шукати.
 
Тож несіть ви мене, кораблі,
Вмілих, Боже, лиш дай капітанів,
Щоб навік не згубити землі,
Не розтанути між океанів.
 

Додав: miknech (16.11.2014) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Філософам

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1253 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 13
avatar
0
1 Таля • 13:18, 16.11.2014 [Лінк на твір]
Болючі роздуми. Зачіпають душу. Люди відкинули Бога, і світом править діявол!  table-9
avatar
0
7 miknech • 23:20, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пані Наталю. Взагалі-то, правити свтом дияволу дозволяємо, напевно, ми самі. Тому й хочеться повернутися до світу сміху і добра.
avatar
0
2 oles • 17:57, 16.11.2014 [Лінк на твір]
Може не треба відпливати у тих кораблях печалі, а залишатись у цьому світі і своєю працею робити його чистішим і веселішим.Як на мою думку , то зло треба не приховувати, а топляти, і впершу. чергу в собі.Взагалі твір філософський, вічна тема добра і зла, радості і печалі. yes 55555
avatar
0
8 miknech • 23:22, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Напевно, нічого не треба приховувати. Але справа в тім, що не можна перебувати в суцільній безперервній радості. Тому інколи ми й відпливаємо на кораблях печалі. Аби знову повернутися до радості. Про це, напевно, й вірш. Дякую за увагу до моїх думок і висловлення своїх.
avatar
0
3 Asedo1949 • 18:14, 16.11.2014 [Лінк на твір]
Хай ніколи до Бога не згіркне
І Землі наша Віра й Любов,
А горить ясним полум'ям зірки
І Вселенський нам чується зов,
Що єднає серця і народи
Словом правди, свободи й добра,
І благає, лиш нашої згоди,
Щоби зникла система стара...
avatar
0
9 miknech • 23:23, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Погоджуюсь, пані Катерино. У Вас вийшов добрий вірш-відповідь. Його можна було б і виставити на сайті, як окремий твір.
avatar
0
4 Pylyp • 23:51, 16.11.2014 [Лінк на твір]
Дуже гарно, пане Михайле! Дійсно філософський твір!
avatar
0
11 miknech • 23:24, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую, пане Петре. Твір, дійсно, філософський, бо саме життя вже є філософією.
avatar
0
5 Koshkina • 09:29, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Печаль, якщо довго в голові, то це погано.... А так, вірш цікавий... yes
avatar
0
12 miknech • 23:25, 17.11.2014 [Лінк на твір]
"Печаль, якщо довго в голові" - то це депресія. А коли вона приходить періодично - це нормальне явище. Так влаштована людина, щоби рухатися по колу від радості до печалі й навпаки.
avatar
0
6 leskiv • 11:18, 17.11.2014 [Лінк на твір]
55555
avatar
0
13 miknech • 23:25, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Дякую.
avatar
0
10 miknech • 23:23, 17.11.2014 [Лінк на твір]
Моя подяка за Вашу увагу.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz