Дякую, Любомире! Чесно кажучи, я не дуже сподівалася на такі гарні коментарі за цей вірш. Він мені теж подобається, але він темний і сумний, а такі не дуже люблять...
Любомире, дуже сподобалось мені читати Ваш твір! Вони у Вас такі цікаві, що захоплюєшся)) І тема незвичайна, а особливо всі ці терміни... На мою думку, вони модернізують вірш. До того ж, ви використали терміни з одним коренем, це також цікаво виглядає у вірші. Вітаю! 5!
Шановне панство, не в тому річ, що вірші мають бути зрозумілими простому народу. Поезія повинна бути цікавою, новаторською, глибокою та стрункою. Ось і все.
Сумно... Але твір трохи дивний... Ні, я не заперечую тему смерті, просто вже занадто Ви її поетизуєте. Хоча, Ви - поет, це Ваше власне розуміння цього явища (смерті). Лише в одному не згідна: Ви написали в поясненні, що коли б не було смерті, то не було б життя... Певно, навпаки. А форма твору гарна) Бажаю натхнення та успіху!
У художньому творі головне - зміст, форма. Щодо правил, то їх треба дотримуватися, але якщо десь щось трохи відхиляється - то навіть на краще, бо це ж творчість, а не промисловість. У творчості не повинно бути штучності, це моя думка. Рима у Вас на високому рівні, римування також, і це не менш важливо! Хоча Ви, Максе, попрацюйте із розміром твору (бо є різна довжина рядків, тому виглядає якось не дуже струнко). А зміст - чудовий, Ви - молодець! Бажаю Вам успіху!
Вірш дуже інтимний, щирий та ніжний. За це 5. Гарна рима, римування (і суміжне, і кільцеве), цікава форма, струнка. Мені дуже сподобався Ваш вірш. Бажаю успіху та натхнення!
Дуже романтично написано, головне - з вірою в майбутнє! "Над Вкраїною – часу столітні познаки" - так, і від них нікуди не подітися... І думка Франкова - невмируща, це велика ідея! Гарно))
Оце справді для нас має бути настановою: "Мова – криниця, з якої щоденно ти п’єш". Надзвичайно! Багато хто рідко над цим замислюється, тому часто можна почути подібне "псування", "перекручення", і ось резутьтат: "Гасне, тьмяніє замулена мовна криниця" На жаль.. Та ми ж можемо з цим боротися, і у цьому вірші звучить потужний стимул до цього.
Шановна Тетяно, дякую щиро за коментар, за критику!!! Кожен сприймає поезію по-своєму, тому й має бути в кожного власна думка, вона навіть повинна бути! Цей вірш "заснований на реальних подіях", тому може я й перебільшила, але так у моєму житті... Але ж усі ми різні, тому й Вашу думку поважаю))
За таке уславлення української літератури Вам, Нейсекі, великий "плюс". У Вас гарні твори, лише одне можна відмітити: попрацюйте з розміром вірша, бо занадто різна довжина рядків... це якось затьмарює враження.
Катерино, перш за все - вірш сподобався мені своєю філософією (зміст яскравий, адже ми часто замислюємось над такими поняттями, як фантазія, мрія, щастя...). Форма Вашого твору - це взагалі непересічна річ, мене вразила! Ви дуже вміло подали свої думки. "5"))
Пане Василю, Ви пишете про рідне, і це прекрасно! Особисто мені Ваші твори припали до душі (зокрема цей вірш), бо вони сповнені патріотизму та щирості. Тому ставлю "5", бо інакше навіть не можна) До речі, ця поезія дуже лаконічна, але в ній чудово висловлена головна думка!