Дякую Вам, п. Катерино, за коментар і, особливо, за підвищення довіри. Про життя наших батьків можна писати книжки. В основному це будуть сумні історії. Так, життя - непроста штука... З повагою до Вас і побажаннями добра і щастя!
Не пощастило Магді виїхати з окупованої терористами територіі Донбасу. Донька встигла виїхати до Києва, а Магда залишилася з чоловіком у Макіївці, тому що була прикута до ліжка її тяжко хвора свекруха. Не знаю, як у неї все склалося... Тому і відповідь їй написала в таких оптимістичних фарбах, прекрасно розуміючи, що світле майбутнє буде ще не скоро. Але воно буде обов'язково!
***Війна ще триватиме довго. Все вказує на це. Прикро, але ми тут абсолютно безсилі. Не можемо щось змінити. Залишається лише підтримувати бійців і чекати на перемогу.
Дякую п. Катерино, за коментар. Звісно, війна колись закінчиться. Результати відомі, Ви про них написали: це каліки, сироти, вдови, страшні психологічні травми. Про наслідки війни дуже добре написав Еріх Марія Ремарк у своєму творі "На Западном фронте без перемен". За силою розкриття фатальних наслідків війни цьому твору немає рівних. Чи читали цей роман ті, хто разв'язали війну на Донбасі? А скільки таких військових конфліктів на всій земній кулі? Що робиться взагалі? Людям набридло жити в мирі?
***Обрусіння України пов'язане з переселенням росіян на українські землі. Все це робилося спеціально. Ще й зараз молоді люди з сільських шкіл, які навчаються у ВНЗ, соромляться говорити українською мовою, одразу говорять "па-руськи".
***За російськомовних я не згодна з Вами. На особливі права претендують ті, хто хочуть розірвати Україну. Є російськомовні патріоти України, і є україномовні сепаратисти. От і все.
***А відповідь п. Магді писала так, щоб хоч якось розраяти її біду...
Гарний, такий, по-родинному, теплий вірш. Всі ми хочемо, щоб онуки були схожі на нас - на діда і на бабу. Успіхів Вам, Юро! Хай щастить От тільки світлини я не побачила. :-)
Де є добро, там буде й зло обов'язково. Так було, є і буде. Це особливість людського життя. І ми нікуди від цього не дінемось. Ідеального суспільства не було і не буде. ***Хай щастить!
Неначе тисками стиснуло душу, Так боляче все це читати...
***Самотність дуже важко переносити. Як я Вас розумію! Та змінити, на жаль, нічого не можна. Як правильно і точно Ви висловили свої думки. Терпіння Вам, п. Катерино. Як добре, що Ви пишете вірші! Це Ваш порятунок. З повагою!
Дякую п. Петре, за коментар. Такі приклади недобросовісного ставлення вчителя до своєї роботи, на жаль, не поодинокі. І діти знають про це і пам'ятають все життя. І, так, як і Ви, вдячні тим, яких називають вчителями від Бога.
Борю, я знала, що ти обов'язково звернеш увагу саме на оцей момент. Мене теж це вразило. Якщо вони запрошували людей з усієї України, то повинні були створити нормальні умови. Не розумію цього. На видання книжки гроші знайшли, а забезпечити людей теплом у приміщенні всього лише на день презентації - ні. Оце і є наше ставлення до людей. Мовчу...
Тільки разом, Іване Миколайовичу! Ворога долати треба тільки разом! Вірю, що ми на вірному шляху! Хай нам усім щастить у справі боротьби за правду і справедливість! ***Дякую Вам за коментар!
http://firtka.if.ua/?action=show&id=120559 Борю, за цим посиланням можна дещо подивитися про презентацію. Меценат виддання книги народний депутат України - Олександр Леонідович Шевченко. Можеш побачити Федишин Оксану Василівну.
З цією піснею проводжали в останню путь загиблих героїв Революції Гідності. З цією піснею вшановують пам'ять загиблих героїв Майдану. Проблени, за які боролися тоді на Майдані, не вирішені. Це так. Але ніхто не має права змішувати все докупи. Не все одразу. Я у себе вдома бачу, що робиться довкола для людей. Вимагати треба, критикувати теж. А не представляти все так, як це зробили Ви у своєму творі, пане Ігоре. Лід тронувся, люди показали, що хочуть жити в країні з нормальними законами, де все буде для людей, а не для обраних олігархів. Бажаю успіхів і щастя!
Дуже правильні слова Ви написали, п. Катерино. Прикро, що загиблих героїв Революції Гідності просто зрадили. Це - правда. Від цього нікуди не дітися. Дякую Вам за такий розгорнутий коментар. Хай усім нам пощастить побачити Україну щасливою і багатою. Слава Україні! Героям слава!
Знаете, Ліліє, у мене є вірш, схожий дуже змістом на Ваш. Написаний російською мовоо. Отже, розмістити тут я його не можу. Я аж здивувалась. Хоча стилістика у Вас зовсім інша. Треба ж, такий збіг! Дякую!
Дякую Вам, Ліліє, за коментар. Так, дуже шкода. Треба все зробити, щоб за смерть цих синів відповіли ті, хто в цьому винен. Та тільки час іде, а винні не покарані. ***Хай нам усім щастить!