Неначе тисками стиснуло душу, Так боляче все це читати...
***Самотність дуже важко переносити. Як я Вас розумію! Та змінити, на жаль, нічого не можна. Як правильно і точно Ви висловили свої думки. Терпіння Вам, п. Катерино. Як добре, що Ви пишете вірші! Це Ваш порятунок. З повагою!
Дякую п. Петре, за коментар. Такі приклади недобросовісного ставлення вчителя до своєї роботи, на жаль, не поодинокі. І діти знають про це і пам'ятають все життя. І, так, як і Ви, вдячні тим, яких називають вчителями від Бога.
Борю, я знала, що ти обов'язково звернеш увагу саме на оцей момент. Мене теж це вразило. Якщо вони запрошували людей з усієї України, то повинні були створити нормальні умови. Не розумію цього. На видання книжки гроші знайшли, а забезпечити людей теплом у приміщенні всього лише на день презентації - ні. Оце і є наше ставлення до людей. Мовчу...
Тільки разом, Іване Миколайовичу! Ворога долати треба тільки разом! Вірю, що ми на вірному шляху! Хай нам усім щастить у справі боротьби за правду і справедливість! ***Дякую Вам за коментар!
http://firtka.if.ua/?action=show&id=120559 Борю, за цим посиланням можна дещо подивитися про презентацію. Меценат виддання книги народний депутат України - Олександр Леонідович Шевченко. Можеш побачити Федишин Оксану Василівну.
З цією піснею проводжали в останню путь загиблих героїв Революції Гідності. З цією піснею вшановують пам'ять загиблих героїв Майдану. Проблени, за які боролися тоді на Майдані, не вирішені. Це так. Але ніхто не має права змішувати все докупи. Не все одразу. Я у себе вдома бачу, що робиться довкола для людей. Вимагати треба, критикувати теж. А не представляти все так, як це зробили Ви у своєму творі, пане Ігоре. Лід тронувся, люди показали, що хочуть жити в країні з нормальними законами, де все буде для людей, а не для обраних олігархів. Бажаю успіхів і щастя!
Дуже правильні слова Ви написали, п. Катерино. Прикро, що загиблих героїв Революції Гідності просто зрадили. Це - правда. Від цього нікуди не дітися. Дякую Вам за такий розгорнутий коментар. Хай усім нам пощастить побачити Україну щасливою і багатою. Слава Україні! Героям слава!
Знаете, Ліліє, у мене є вірш, схожий дуже змістом на Ваш. Написаний російською мовоо. Отже, розмістити тут я його не можу. Я аж здивувалась. Хоча стилістика у Вас зовсім інша. Треба ж, такий збіг! Дякую!
Дякую Вам, Ліліє, за коментар. Так, дуже шкода. Треба все зробити, щоб за смерть цих синів відповіли ті, хто в цьому винен. Та тільки час іде, а винні не покарані. ***Хай нам усім щастить!
Довго ще будемо ставити свічки, на жаль. Дійсно, кінця краю цьому, поки що, не видно. Очевидно, що робимо щось не так. Або ще не настав отой вирішальний час.
Борю, по-перше, я подаю інформацію про подію, яка відбудеться завтра у Івано-Франковську у зв'язку не тільки з презентацією книги, а і вшануванням пам'яті загиблих героїв Революції Гідності. По-друге, цей день не відзначатимуть, а будуть вшановувати пам'ять тих, хто вже ніколи не буде поруч з нами... А свічку постав.