Пн, 16.06.2025, 20:11
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
Всего ответов: 424

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про сім'ю
 

Рік, довжиною сто кроків

Як я був ще малим, і коли підростав.

У матусі своєї постійно питав:

- Є, матусю, у світі широкі й далекі дороги?

Я таким , як усі народився на світ,

Та хвороба страшна - поліомієліт

Не було мені й року, коли відняла мені ноги.



Як молився, щоразу у Бога питав:

- Добрий Боже, чому це людина не птах?

І сказав ангел Божий: людині літати не треба.

Я зроблю пару крил, я з руками дружу,

І до милиць мотузками їх прив'яжу,

І полину тоді в височінь від землі аж до неба.



Лиш сто кроків лишилось мені до мети

Я повинен їх точно навчитись пройти,

Лиш сто кроків нещасних приблизно від поля до вікон.

Це так близько, що видно з кімнати в вікно

Ой, як сильно туди я хотів вже давно...

Я їх сам порахую, туди занеси мене, Нікон.



Я чотирнадцять весен на світі прожив.

І ніколи, ні разу я не ворожив.

Може, є де на білому світі таке ворожіння?

Підведи мене, тату, зроблю перший крок,

Я не вмію літати, людина - не бог.

Як послабити трохи хоч силу земного тяжіння?



Десять кроків, ще трохи, ось близько вже сад.

Та прокляте тяжіння все хилить назад.

Вже п'ятнадцять пройшов, а це може таки щось і значить?

Ще п'ять кроків пройти, як упав - то вставай.

Ну ще трохи, давай, піднатужся, давай!

В чотирнадцять великі вже хлопці, напевне, не плачуть.



Ось вже поле, ще крок, я дійшов і упав

І руками омріяну землю копав,

Сльози просто текли, та вони не зчиняли мороки.

Я вже вмію ходити, о Боже, я зміг!

Я Людина, не просто каліка без ніг.

Ох нелегкий, щасливий був рік, довжиною сто кроків.

Додав: sergeycsd (03.12.2016) | Автор: © Сергій Пікарось
 
Розміщено на сторінці: Вірші про сім'ю, Пікарось Сергій

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2698 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 Nemo • 22:39, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Ідея супер. на 5. Написання дещо важке. Звичайно, вірш треба відчувати, проте вдосконалити б форму написання і було б ще краще.
avatar
0
3 sergeycsd • 23:32, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую за коментар! Як на мене, і така форма має право на життя. Та головне тут не форма, повірте!
avatar
0
2 kraynyuk46 • 22:46, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Сильний вірш. hands 55555 Дякую! Бажаю творчих успіхів!
avatar
0
4 sergeycsd • 23:33, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую вам дуже, Надіє!
avatar
0
5 укран • 23:36, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Змістовно сильно.
avatar
0
6 sergeycsd • 23:42, 03.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую! Надалі зауваження можна писати тут.
avatar
0
7 Asedo1949 • 17:09, 05.12.2016 [Лінк на твір]
Вірш - не із легких, але дуже цікавий, чуттєвий і болісний.
avatar
0
8 sergeycsd • 20:04, 05.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую Вам, Катерино! Це написано на реальних фактах із життя мого батька.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz