Жити сили аж не стало
В телевізорі – «Дістало»,
Нерви зразу натягаються в струну.
Д…пу відірву від крісла,
Хоч не був артилеристом,
Та науку воювати осягну.
Мила, правда, я поїду на війну!
В окулярах слабо видно,
Простатит, холера, стидно!
І частенько забуваюся – склероз.
Прощавайте, сестри-брати,
Я піду до військкомату,
Хай мене там зарахують хоч в обоз.
Медкомісія заключить – сколіоз.
Стану, як теля, покірний,
І життя полишу мирне,
І хоч тут мені жилося, як в раю –
Мила, я навчусь стріляти,
Хоч не бачив автомата,
Душу добрий Бог простить мою,
Хоч, навряд чи, я кого колись уб’ю.
Воювати справно буду.
Вибачайте, добрі люди,
Що від вибухів тремчу, як жовтий лист.
Я узую нові берці
І без трепету у серці
У окоп засяду під снарядів свист,
Хоч найперший я у світі пацифіст.
Видавати не годиться,
Бо військова таємниця.
Я потраплю в сектор «М» в розпал війни.
У труси напхаю вати –
І одразу воювати.
Не помітять люди, Боже борони,
Що покірний ваш слуга… наклав в штани…
Падав сніг, чи дощик крапав, -
Розгорну військовий прапор.
Хоч грязюка всюди чвакає – буль-буль,
Вийду я у поле чисте,
Хай дрижать сепаратисти,
Встану я на повен зріст під свистом куль,
Їм в обличчя прокричу, що путін – х… нуль!
Сергію, і мене візьміть з собою! Вже нас буде троє. Тільки замість вати, ми з п. Катериною запасемося памперсами. :-) Дуже вже загралися з війною. Дуже... Комусь це вигідно. Життя людей до уваги не береться. Сміх крізь сльози. Дякую за вірш!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
Дякую за коментар!
